Чи дійсно старші діти в сім'ї успішніші від молодших: погляд психолога
Дізнайтесь, як виховувати дітей, щоб розвивати їх найкращі якості та контролювати суперництво.
Результати численних досліджень та різноманітних програм тестувань доводять: у більшості сімей первістки мають вищий рівень IQ, кращі оцінки в школі та більш успішні в житті.
Помічено також, що, попри однакову любов до дітей, батьки інтуїтивно приділяють більшу увагу старшим, а також покладають на них великі надії. Зокрема – мрію реалізувати через первістків власні амбіції в професії, хобі чи стосунках із другою половинкою.
В результаті – старші діти частіше стають топ-менеджерами, обіймають керівні посади та швидше заводять сім’ї.
До першої дитини ресурс батьківської уваги та інтересу більший, це й зумовлює статистику, – коментує психолог Алевтина Шевченко.
Дослідження довели також, що коли в сім’ї народжується друга дитина протилежної статі, реакція первістка менш драматична – не має прямого порівняння від батьків та суперництва.
ПОРАДИ, ЯК ВИХОВУВАТИ РІЗНИХ ЗА ВІКОМ ДІТЕЙ
1. Не перекладайте на старшу дитину відповідальність за молодшу. Не вживайте фраз, типу: «Ти за нього відповідаєш». Це формує в дитини підвищену тривожність.
2. Розумійте, дітям у сім’ї буває однаково складно обом.
Спочатку перший поступається немовляті місцем у центрі батьківської уваги. Та потім він переживає цей етеп і намагається самоствердитись через досягнення в якійсь сфері – спорті, співах, танцях і т.д.
Другий – спочатку отримує більшість батьківської уваги. Але, коли підростає, потрапляє у тінь досягнень та здобутків першого й відчуває потребу «наздогнати й перегнати».
Таке суперництво між братами/сестрами може тривати протягом усього життя.
3. Вірте в мудрість та кмітливість обох дітей, говоріть кожному з них про це. Підтримка та емоційне тепло вселяють дітям віру в себе та відкритість до світу.
Якщо різниця у віці між дітьми перевищує 5 років, суперництво нівелюється, оскільки малюк не є конкурентом старшій дитині.
Якщо різниця дітей у віці в межах 1-3 років – вони мають схожі бажання, мету, можливості й ресурси для їх реалізації. Отже – суперництва не уникнути.
Головне – не допустіть моменту загострення конкуренції між дітьми. Будьте спостережливими та уважними до перебігу їх взаємин. Помітивши перші ознаки суперництва, вживайте необхідних заходів.
Пам’ятайте, що постійні ревнощі, агресія та запальність характеру рано чи пізно переростуть у бійки чи інші форми жорсткого з’ясування стосунків. Тоді вже доведеться звертатись за допомогою до професійного психолога.
ЯК ЗАПОБІГТИ РОЗВИТКУ НЕЗДОРОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖ ДІТЬМИ
1. Встановіть у відносинах дітей чіткі межі, наприклад: сперечатися та доводити власну думку – можна, ображатися й битися – ні.
2. Дотримуйтесь рівності та справедливості у власному ставленні до них обох.
Наприклад, якщо просите прибирати в домі – призначте чергування.
«Навіть якщо старша дитина допомагає меншій щось робити, нехай вона це робить у якості допомоги батькам. Вона має саме так це сприймати», – радить психолог.
Таким чином вона будує стосунки з батьками, відчуває свою доросліть та важливість. І, відповідно, якщо виникає якесь невдоволення – дитина має прийти з цим до батьків, а не до молодшого, слабшого члена сім’ї.
3. Правильно говоріть дітям слова любові:
Не кажіть, що любите їх однаково й не вживайте жодного натяку на їх порівняння. Кожна дитина підсвідомо прагне бути в ваших очах єдиною й неповторною. Тож формулюйте свою думку, типу: «Кожному з вас належить особливе місце в моїй душі. Ваші посмішки, ваші витівки, ваші жарти, – щоб не сталося в житті, я довіряю вам і вірю в вас, бо знаю, що ви в мене найкращі».
4. Частіше спілкуйтеся наодинці з кожною дитиною.
Старшому вселяйте відчуття дорослості. Якщо у нього виникає якась проблема/конфлікт із молодшим кажіть: «Що ми можемо зробити в цій ситуації? / На твою думку, як нам краще вчити?»
Відчуття, що з ним радяться та враховують його думку нівелює потребу часом провокувати маленького «улюбленця» на поганий вчинок, щоб на його фоні похизуватися своєю зразковою поведінкою.
Молодшому допомагайте виразити проблему посильними методами, відповідно до вікових особливостей дитини.
Коли ви запитуєте про причину конфлікту, дитина не завжди може виразити свої почуття словами. Як варіант, запропонуйте їй намалювати портрет сім’ї та зверніть увагу на колір, розмір та відстань від сестри/брата до неї. Потім попросіть розказати вам, хто там зображений, і чому саме так. У ході подальшої розмови ви легко відчуєте характер стосунків між дітьми та зрозумієте, яким чином їх можна покращити.
5. Пояснюйте дітям, що любите їх не за досягнення, а просто так. У протилежному випадку дитина важко переживатиме свої поразки. А наявність удома конкурента (сестри чи брата, який у розвитку «наступає на п’яти»), тільки поглибить рівень стресу.
Якщо ви практикуєте в родині наслідування та конкуренцію, нехай вони будуть здоровими!
