Дмитро Комаров розповів, який вигляд має японський борщ
Також ведучий зізнався, що готує ідеї проекту про Україну.
Дмитро Комаров став героєм випуску журналу Новое время. Автор найцікавішої програми, що вже сім років йде на 1+1, розповів читачам, як готується до кожної подорожі, поділився враженнями від останньої – до Японії. Зокрема, ведучий відкрив подробиці зустрічі з представниками японської мафії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому на острові Міядзіма немає пологових будинків і кладовищ
«У мене є чуття. І я на той час вже два місяці пробув у Японії і розумів, що мене не вб'ють, хіба що по пиці дадуть. Мені допомогли моя природна нахабність і щасливий випадок. А ще те, що я європеєць, інакше б мене точно вбили», – з усмішкою згадує Дмитро.
У ресторані, де проходила розмова, Дмитро вибрав тунця – найголовнішу страву японської кухні. За його словами, якість і ціну риби визначає колір рибної м’якоті. Найдорожчий тунець – це світле м'ясо ближче до спинки, а найдешевше – яскраво-червоне черевце.
«У Японії, до речі, продають борщ, запакований у склянки. Це така суміш томатного соку та маринованої кукурудзи – гидота рідкісна! Втім, те саме японці кажуть про суші в наших ресторанах. Я думаю, що українські суші – це наша помста за японський борщ!» – сміється Комаров.
Також улюблений ведучий зізнався, що планує повернутися в Гімалаї, аби підкорити Еверест.
«Є мрія, а є мета. Еверест – це моя мета. Для сходження мені потрібні два роки спеціальної підготовки у схожих погодних умовах», – поділився Дмитро.
Нагадаємо, що торік Комаров вже підкорив одну з вершин Гімалаїв – Айленд пік (6 189 м).
Дмитро відкрив секрет, що ще 2013-го він почав розробляти ідею програми і про Україну. Незвичних подорожей Україною в його скарбничці вже немало. Як виявилося, цей та інші ексклюзивні матеріали ведучий планує включити у свою першу книжку, над якою він із командою вже працює.
«Презентація книжки запланована на весну наступного року. Це буде універсальний формат – для дітей і дорослих. Вам сподобається», – обіцяє Дмитро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловік залишився у зоні відчуження Фукусіми, щоб рятувати тварин
Повну версію інтерв'ю можна прочитати у відкритому доступі в журналі НВ №40 запосиланням.
