Дмитро Комаров став героєм випуску журналу Новое время. Автор найцікавішої програми, що вже сім років йде на 1+1, розповів читачам, як готується до кожної подорожі, поділився враженнями від останньої – до Японії. Зокрема, ведучий відкрив подробиці зустрічі з представниками японської мафії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому на острові Міядзіма немає пологових будинків і кладовищ

«У мене є чуття. І я на той час вже два місяці пробув у Японії і розумів, що мене не вб'ють, хіба що по пиці дадуть. Мені допомогли моя природна нахабність і щасливий випадок. А ще те, що я європеєць, інакше б мене точно вбили», – з усмішкою згадує Дмитро.

У ресторані, де проходила розмова, Дмитро вибрав тунця – найголовнішу страву японської кухні. За його словами, якість і ціну риби визначає колір рибної м’якоті. Найдорожчий тунець – це світле м'ясо ближче до спинки, а найдешевше – яскраво-червоне черевце.

«У Японії, до речі, продають борщ, запакований у склянки. Це така суміш томатного соку та маринованої кукурудзи – гидота рідкісна! Втім, те саме японці кажуть про суші в наших ресторанах. Я думаю, що українські суші – це наша помста за японський борщ!» – сміється Комаров.

Також улюблений ведучий зізнався, що планує повернутися в Гімалаї, аби підкорити Еверест.

«Є мрія, а є мета. Еверест – це моя мета. Для сходження мені потрібні два роки спеціальної підготовки у схожих погодних умовах», – поділився Дмитро.

Нагадаємо, що торік Комаров вже підкорив одну з вершин Гімалаїв – Айленд пік (6 189 м).

Дмитро відкрив секрет, що ще 2013-го він почав розробляти ідею програми і про Україну. Незвичних  подорожей Україною в його скарбничці вже немало. Як виявилося, цей та інші ексклюзивні матеріали ведучий планує включити у свою першу книжку, над якою він із командою вже працює.

«Презентація книжки запланована на весну наступного року. Це буде універсальний формат – для дітей і дорослих. Вам сподобається», – обіцяє Дмитро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловік залишився у зоні відчуження Фукусіми, щоб рятувати тварин

Повну версію інтерв'ю можна прочитати у відкритому доступі в журналі НВ №40 запосиланням.