Часом у житті трапляється, що стосунки пари добігають кінця: кохання розчиняється в побуті, конфлікти примножуються, а перемирення триває недовго, залишаючи по собі гіркий присмак непорозуміння.

В народі кажуть: люди разом, допоки вони хочуть бути разом. Якщо кохання живе й ви відчуваєте, що ваша сім’я просто переживає нелегкі часи, але має що рятувати – не здавайтесь. Більше розмовляйте, вчіться  шукайте компромісні рішення. Робіть кроки назустріч одне одному, прощайте, не можете впоратись самостійно –  запишіться до сімейного психолога.

Але якщо ви обоє відчуваєте, що перетнули межу «неповернення», ви більше не любите свого чоловіка/дружину, психологічний клімат не сприяє розвитку сімейних стосунків, а тільки травмує вас і дітей – приймайте кардинальне рішення.

Не вдавайтесь до одного з найпоширеніших міфів-відмовок серед батьків, що не наважуються розійтись є: «я з ним/з нею тільки заради дітей». Нездорова психологічна атмосфера в сім’ї, сварки та нервові випади на адресу одне одного не сприяють гармонічному розвитку дитини і згубно відображаються на її психіці. Навіть якщо ви стримуєтесь та намагаєтесь не з’ясовувати стосунків при дітях, вони дуже тонко відчувають вашу внутрішню напругу та психологічний стан. А це, знову ж таки, їм помітно шкодить. То ж прийміть факт – дитині буде краще жити спокійно «під крилом» одного з батьків та регулярно бачитись із іншим.

Якщо ви обоє бажаєте дитині добра – визначіться, з ким їй буде краще та прийміть найбільш комфортне для неї рішення. 7 порад які вам допоможуть:

1. СВІТЛО В КІНЦІ ТУНЕЛЮ

Пам’ятайте, саме від  вашого ставлення до майбутнього розлучення залежить те, як дитина сприйме «новий розвиток» сім’ї. Не будьте песимістами, навіть якщо ви дуже кохали цю людину та не уявляєте життя без неї. Оптимізму та радості з приводу розлучення від вас ніхто не вимагає, але залишайте у своєму серці місце для віри, що все це – на краще та зберігайте спокій.

Як би там не склалося, ви обоє маєте незаперечний результат цих стосунків,  доказ, що вони були справжніми та щирими – вашу спільну дитину. Заради її гарного майбутнього прийміть думку: розлучення – це не смерть сім’ї, а новий етап її розвитку.

2. СТАТИСТИКА, ЩО ЗАСПОКОЮЄ

Згідно численних досліджень, близько 50% дітей переживають розлучення батьків без відчутного психологічного «збитку». Нехай цей факт надихне вас на порозуміння з партнером, та посилить віру в те, що все закінчиться добре.

3. РОЗЛУЧЕННЯ – НЕ ПРОВИНА ДИТИНИ

Бувають випадки, коли діти звинувачують себе в тому, що мама з татом більше не разом. Тут важливо не допустити, щоб дитина замкнулася в собі. Залишайтесь для неї авторитетами, друзями. Краще буде, якщо ви поговорите з дитиною разом: поясните, що мамі так буде краще і татові буде краще, а в її житті зміниться хіба тільки те, що один з батьків відтепер не завжди буде поруч територіально.

Будьте чесними та відповідальними, коли даєте обіцянки. Якщо сказали: «зустрічатимешся з татом/мамою раз на тиждень», дотримуйтесь обіцянки, бережіть дитячий спокій і довіру. Ваша кровинка має розуміти: батьки розлучаються одне з одним, а не з нею.

4. НЕ КОНКУРУЙТЕ ЗА ПОЧУТТЯ ДИТИНИ

Запам’ятайте: в її житті має значення як роль мами, так і роль батька. Дитина любить та поважає вас обох, навіть якщо й не демонструє цього явно. Не забувайте: навіть якщо сім’я розпадається, ваші ролі, основані на доповненні одне одного в житті дитини,  залишаються назавжди.

5. НЕ НАЛАШТОВУЙТЕ ДИТИНУ ПРОТИ ДРУГОГО З БАТЬКІВ

Не скаржтесь дитині на її тата/матір, не вживайте образливих слів, коли згадуєте його/її у присутності дитини. Малеча є частинкою кожного з вас, тому частково сприйматиме ваші слова і на свою адресу.

6. ПОЯСНІТЬ ДИТИНІ ЇЇ «НОВИЙ СТАТУС»

Важливі фрази:

- Бути дитиною батьків, що розлучилися – не соромно.

- Ні в садочку, ні у школі, ні будь-де ніхто не дорікне тобі в цьому.

- Ти, як і раніше, маєш у кого попросити поради та допомоги.

- Батьки розуміють, що тобі нелегко, тому завжди пояснять, порадять, підтримають.

7. НЕ ДОПУСТІТЬ ДЕФОРМАЦІЇЇ ДИТЯЧОЇ СВІДОМОСТІ

Вибудовуйте нові стосунки між собою та з дитиною таким чином, щоб вона вбирала лише найкраще від вас обох. Свідомо чи несвідомо, та ви зараз формуєте модель її поведінки у власних майбутніх стосунках з чоловіком/дружиною

Коли дитина йде в перший клас, батькам ні в якому разі не можна розлучатися, – застерігає психолог Олена Рихальська.

Це єдиний момент, коли конфлікт варто згладжувати та приховувати усіма доступними способами. У дитини відбувається перебудова з ігрової діяльності на навчальну, це початок її соціалізації. Навіть на рівні мозжечка відбуваються важливі зміни. Розлучення батьків у цей період може стати непоправною травмою для дитини та сприяти виникненню у неї глибоких психологічних проблем.