Як пов’язані Різдво Пресвятої Богородиці та слов’янське свято Рожаниці (уроки історії від Олександра Алфьорова у "Сніданку з 1+1")
Цього дня ще з дохристиянських часів наші предки відзначали слов'янське свято Рожаниці.
Наші предки ще з дохристиянських часів 21 вересня відзначали слов’янське свято Рожаниці. Що це за свято, кого вшановували, до чого тут українська міфологія? Як те прадавнє свято переплелося з християнським – Різдвом Пресвятої Богородиці, яке теж відзначають сьогодні, дивіться в Уроках історії від Олександра Алфьорова у "Сніданку з 1+1").
Богині родючості, господині світу, що живуть на зоряному небі. Вони відповідають за добробут у родині та народження дітей. Вони – Рожаниці. Це богині ще прадавніх дохристиянських вірувань. Їх часто асоціюють із матір’ю Ладою, що символізує таку собі берегиню сімейного вогнища, і її донькою Лелею, яка є втіленням краси та любові.
Саме навколо цих богинь і відбувалося святкування Рожаниці.
Історик Олександр Алфьоров розповідає:
«Воно святкується матір'ю та донькою в контексті передачі знань, передачі спадковості. Це Лада і Леля, богині, які за реконструкціями існували і були основними в культі Рожаниці до прийняття християнства офіційною релігією в часи середньовічної Української держави – Русі».
Відтоді минуло багато століть і сьогодні в день Рожаниці християни відзначають Різдво Пресвятої Богородиці.
Як так сталося, що в один день поєдналось два свята, історик Олександр Алфьоров пояснює:
«Українське православ’я, українське християнство наклалося на кілька культів, пов’язаних з місцевими віруваннями та власне християнськими. По суті йдеться про те, що в ці дні на Різдво Богородиці відбувається вшанування Богородиці культами та традиціями, які до нас дійшли до нас із X, IX, VIII сторіччя і набагато раніше».
Офіційно православ'я стало державною релігією 988 року, коли Володимир Великий охрестив Київську Русь. Однак прийняти офіційно – це одне, а змінити світогляд цілої країни – зовсім інше. Тож минуло чимало часу, перш ніж відійшли давні вірування та вкоренились нові.
«Відповідно, ми маємо розуміти, що багато свят, багато конкретних подій, пов'язаних з християнським календарем, накладається на релігійні вірування та свята переважної більшості українського населення, яке було язичницьким, тобто, народницьким за світосприйняттям», – розказує історик.
За своєю суттю, ці два свята – Різдво Богородиці та Рожаниці навіть схожі: сучасні християнки, як і наші предки, просять про міцну родину та народження здорових дітей.
Дивіться уроки історії від Олександра Алфьорова:
