Руслан Сенічкін відзначає день народження: 7 маловідомих фактів про улюбленого ведучого Сніданку з 1+1

Ведучий Сніданку з 1+1 уже понад 15 років радує глядачів ранковими ефірами, поєднуючи професійність журналіста з харизмою кулінара.

Руслан Сенічкін народився 27 вересня 1979 року у Дніпрі і спершу обрав зовсім інший шлях – закінчив коледж за спеціальністю інженер, спеціаліст з інтелектуальних систем у мережі, а після навчання разом із мамою Вірою Антонівною працював на будівництві.

Перший творчий досвід здобув на радіо, де, почавши з прибиральника, поступово перейшов у роль ведучого. Паралельно з цим він вступив на факультет журналістики Дніпропетровського національного університету, але згодом розчарувався у професії та вирішив спробувати себе у піарі одного з місцевих клубів.

Кар’єра на телебаченні почалася з кастингу на 1+1, а перші кулінарні кроки – з пікніка разом із командою Сніданку. З того часу Руслан створив тисячі відеорецептів, видав кілька бестселерів і активно підтримує благодійні проєкти, проводячи кулінарні майстер-класи для дітей, яким потрібна особлива увага.

На честь дня народження Сенічкіна редакція сайту 1plus1 зібрала декілька маловідомих фактів про улюбленого ведучого українців.

7 маловідомих фактів про Руслана Сенічкіна

1. Його улюблене заняття – риболовля.

«Я дуже сумую за риболовлею, якої в мене вже дуже давно не було. Здається, один раз влітку виїхав. А до повномасштабної війни разів 5-6 на місяць виїжджав на риболовлю – це моє хобі, мій улюблений релакс», - розповідав Руслан.

2. Його цілувала людиноподібний робот Софія.

Руслан став першим чоловіком, якому дозволила поцілувати себе найвідоміша людиноподібна робот Софія. Це сталося прямо в ефірі Сніданку з 1+1. Цікаво, що вона відмовила навіть голлівудському актору Віллу Сміту. Тепер у Руслана є сертифікат про поцілунок на згадку.

3. У нього є турецьке коріння.

Раніше в одному інтерв’ю ведучий зізнався, що здав тест ДНК в американській лабораторії, щоб дізнатися більше про своїх предків.

«Оскільки був з темним волоссям, і в школі, і в дитячому садку мене називали то грузином, то вірменом, то татарином, то євреєм! Зрештою, пішов до мами і запитав прямо, хто ж я за національністю. Виявилося, бабуся по батьківській лінії – турецької крові. Коли підріс, з'ясував, як це вийшло. Кілька століть тому, де жила рідня тата, була навала турків. Деякі брали з собою у походи дружин. На одній з них після загибелі її чоловіка одружився мій прапрадід. Ось так в нашому роду відбулося змішання слов'янської і турецької крові. У бабусі, наприклад, була типова східна зовнішність. І одна з моїх сестер дуже схожа на турчанку», - поділився Руслан.

4. Руслан не снідає.

«Я не снідаю. Це принцип, який прийшов сам по собі за роки роботи на ТБ. Підйом о 4:30-4:45. Потім поки розкачаєшся, вип'єш води. Один час я зловживав зеленими концентрованими чаями. Потім зрозумів, що не моє. Перший сніданок у мене в ефірі, куштуємо що приготували. А потім після ефіру у нас тут на каналі непогано годують у їдальні. Можна з'їсти смачний омлет на основі пропарених овочів або ще щось», - розповідав він.

5. Не любить відзначати свій день народження.

«Дні народження не відзначаю останні 15 років, не лежить у мене до цього душа. Вважаю, це свято насамперед моєї мами, з чим її вітаю і завжди дякую за те, що дала мені життя. У мене був один день народження – 1979 року», - ділився Руслан.

6. Руслан – інтроверт.

«Я більш недовірливий. А ще – однолюб. Мені найчастіше хочеться піти, закритися, помовчати, нікого не бачити, побути у тиші. Це все витрати виробництва. Я за своєю натурою інтроверт незважаючи на те, що професія зобов'язує бути зовсім іншою людиною», - зізнавався він.

7. Мріяв стати водієм зеленого тролейбусу.

«На початку 1990-х на 51-му маршруті у Дніпропетровську працював унікальний водій. Тоді були важкі часи, і люди їхали з роботи у надзвичайно пригніченому стані. А цей водій 51-го автобуса упродовж маршруту розважав цих людей. Він фактично був діджеєм: крім того, що оголошував зупинки, розповідав різні історії, анекдоти, читав гороскопи, телепрограму. Люди забували про проблеми та починали сміятися. Мені тоді було 12, але це настільки мене вразило, що самому захотілося стати такою людиною, щоб робити людей добрішими, веселішими, оптимістичнішими. Потім я став спеціально підходити до кабіни водія та спостерігати, як він керує цією махиною. Мені здалося це дуже складним, і коли я побачив, що у тролейбусі лише 2 педалі, подумав, що ним легше керувати. А чому зелений? Просто він позитивний», - розповідав ведучий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Зустрічі, моменти, історії, які можна згадувати і згадувати»: до 15-річного ювілею роботи в Сніданку з 1+1 Руслан Сенічкін поділився найяскравішими спогадами з ранкових ефірів
• Сніданок з 1+1 тоді і зараз: як змінилися улюблені ведучі Руслан Сенічкін, Людмила Барбір, Єгор Гордєєв і Неля Шовкопляс за 8 років