Як це: Бути кондуктором у міському транспорті

На один день я з 8-поверхового офісу перебралася до трамвая. Мені видали квитки, ручний компостер і червоний жилет. І все – я кондукторCоціальний експеримент Сніданку з 1+1 сколихнув мережу. 

ГРАФІК

Перший трамвай виїздить із ДЕПО о 4:20 ранку! Тобто на місці потрібно бути хоча б о 4:00. А прокинутись, а зібратись. Тут часу на «випыть чашечку кохфе» немає. Краще цей час ще трохи поспати. Слава Богу, що моя зміна починається о 6:00.  
Зміна рвана — про таку чую вперше. Тобто зранку з 6:00 до 10:00, а потім 6-годинна перерва, щоб поїсти, поспати – і знову на роботу. З 16:00 до 21:00. Таке собі задоволення.

ПЛАН

Розділ «шок». У кондукторів є план, який потрібно виконати. Я на 15-му трамваї, наприклад, мусила продати 603 квитки за день! Якщо план перевиконано, отримаю премію. 

ЗАРПЛАТНЯ

Що стосується заробітної плати, то вона залежить від кількості проданих квитків. «Пересидіти» зміну – невигідно. Максимум, який вдається заробити із всіма преміями і надбавками, – 5500-6000 грн.

ЛЮДИ

За один день кондукторам міського транспорту доводиться контактувати, як мінімум, із півтисячою пасажирів. У плані зазначено, що кількість людей, з якими контактує кондуктор, повинна бути не менше 603 осіб на добу. Є хами, є бомжі, є п’яні, є казанови, є «зайці»... Деколи мантра «Я люблю людей» вже не діє.  

НОВІ ЗВИЧКИ

Головне — тримати рівновагу. Втриматися на ногах. Перед тим, як братись до роботи, я проходила інструктаж із правил безпеки. Він повністю був присвячений тому, «як знайти точку опори в трамваї».

За час, проведений у транспортному засобі, у мене з’явились дві маніакальні звички: весь час перебирати і охайно складати гроші та перераховувати квитки. Перша – для того, щоб купюри не розлетілися по салону, коли ви їх будете діставати з кишені. Друга – щоб знати, наскільки ви близькі до виконання плану (603 квитки, 603 квитки!).
 
Чого я тепер ніколи не робитиму як пасажир:

– ніколи не стоятиму і не чекатиму поки до мене підійде кондуктор. Шукатиму його сама. Навіть якщо це його робота. Мені нескладно. 

 – ні​коли не даватиму зім’яті купюри. Мені нескладно.

– ніколи не відмовлятиму у проханні показати посвідчення / проїзний квиток. Знову ж таки – нескладно. Варто розуміти, що незадоволені вигуки принижують кондуктора. 

Поважайте роботу кондукторів. Це – нескладно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як це: Вперше побувати у Нью-Йорку