Пастка від шахраїв у соцмережах: експерти пояснюють, як розпізнати фейкові відео та не стати жертвою аферистів

У сучасному світі, де прогресує розвиток штучного інтелекту та технологій, дезінформація стала потужним інструментом, що використовується для маніпуляції суспільною свідомістю. Через це люди старшого віку, які не завжди перевіряють інформацію, стають легкими жертвами шахраїв. Детальніше про це розповіли у сюжеті Сніданку з 1+1. 

Відомі випадки, коли літні люди потрапляли на гачок шахраїв саме через відео у соціальних мережах. Одним з таких прикладів стало відео у TikTok, в якому телеведуча 1+1 Марафон і ТСН Соломія Вітвіцька нібито розповідає про рішення влади збільшити пенсії.

Це відео сприйняв за правду пенсіонер Ігор, який повірив у обіцянки й перейшов за посиланням на фейкове опитування. В результаті його акаунт був заблокований, а особисті дані — вкрадені. За словами Ігоря, шахраї навіть писали від його імені та просили зайняти гроші. 

Інтернет та соціальні мережі зараз переповнені схожими відео. Шахраї використовують лиця відомих ведучих, політиків чи експертів, аби переконати людей у правдивості інформації у відео. І такі випадки не поодинокі, адже є окремі групи з великою кількістю підписників. Наведемо приклад однієї з таких у мережі TikTok.

Як боротися з дезінформацією

Такий спосіб поширення дезінформації викликає занепокоєння серед експертів. Олександр Глущенко, консультант з цифрових технологій, радить звертати увагу на зміст повідомлень і перевіряти інформацію перед тим, як переходити за посиланням:

«Якщо ви бачите, що ведуча одного з телеканалів рекламує щось просте і їй невластиве, то це, ймовірно, підробка. Вас намагаються заманити, щоб ви витратили свої гроші».

Експерт пояснює, що розпізнати таке відео можна за допомогою зображення і звуку. У таких відео можуть бути:

• неправильні кольори
• розмиття фону
• неприродні рухи людей
• звук має штучний ефект.

Також ви можете помітити, що візуальний ряд не збігається з тембром голосу, а динаміка рухів тіла, руки чи голови — не відповідає ні тембру, ні диханню, ні гучності голосу.

За словами консультанта з цифрових технологій, мета таких відео — це крадіжка грошей або збір підписників для подальшого розгортання масштабних шахрайських схем. Згідно з дослідженнями, багато шахраїв, які поширюють фейки, знаходяться за межами України, зокрема в Росії. Це ускладнює процес притягнення їх до відповідальності.

Ольга Петрів, членкиня комітету з розвитку штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України, закликає перевіряти інформацію на офіційних державних сайтах, оскільки жодне законодавство не може так добре захистити, як критичне мислення.

«Притягнути їх до відповідальності складно. Ми не можемо вплинути на осіб, які перебувають на території країни-агресора, але можемо взаємодіяти з платформами, на яких поширюються такі матеріали», — зазначає Ольга Петрів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пройшов візит Зеленського до США: що пообіцяв Байден та яку допомогу виділили американці