Кривавий щоденник окупанта: журналістка ТСН отримала рукописні зізнання росіянина про злочини (фото)
Журналістка ТСН отримала від українських військових рукописний щоденник окупанта.
Журналістка ТСН Юлія Кирієнко отримала від українських військових цінний доказ злочинів росіян, а саме — рукописний щоденник російського окупанта. Щоденник передали журналістці військові, які брали участь у звільненні Харківщини. На сторінках щоденника — злочини армії Кремля, які та коїла в області від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Хто був автором щоденника і чому вирішив усе занотувати розбирались у ТСН.
На сторінках щоденника російський окупант пише від руки про свою "подорож" до України від першого дня повномасштабної війни. Він описує майже кожен день свого перебування на українській землі.
Цей непримітний зошит серед купи мотлоху знайшли наші солдати, коли зачищали від окупантів села Харківщини. З одного з приватних будинків російська армія тікала і кидала геть усе: зброю, техніку, документи, і один із солдатів покинув його, щоденник окупанта...
"Були дивно, коли знайшли зошит, тому що він має в собі більше 10 сторінок, де військовослужбовець розписує, як все відбувалося", — розказує один з бійців.
Російський солдат описував події, які відбувались у Північній Салтівці Харкова:
"Господи, це була страшна, але гарна ніч. У передмісті Харкова багато приватних будинків. У приціл я бачив величезну смугу будинків, до самих багатоповерхівок Харків. Цієї ночі все це поливалося вогнем «Градів». У приціл я бачив, як горіло все. Це була просто величезна смуга сіл. Небо було криваво-червоного кольору всю ніч. І над нашими «Градами» та над селами. Це було жахливо, але як гарно. Я запам'ятав це на все життя. У пам'яті своїй я відзначив це, як криваву ніч".
Відомо, що стріляла по Салтівці 25-та артилерійська бригада росії. Як потім сказав один із полонених російських солдатів: вони робили це навмисно.
Український армієць на псевдо "Муфаса" був одним із тих, хто знайшов щоденник і читав його. Разом з журналісткою вони дізналися, що автором щоденника був російський солдат з-під Пскова, який підписав контракт і в свої 20 став розвідником 25-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади із міста Луга. А псевдо мав — Пес.
"Це не був офіцер. Це не був якийсь командир, але це був службовець контрактної служби. Тобто він вже проходив службу не перший рік", — розповів командир спецпідрозділу ЗСУ "Ментол".
Якщо вірити щоденнику, у бік українського кордону з околиць російського Бєлгорода Пес на своїй бойовій машині висунувся в ніч на 24 лютого у складі розвідувального батальйону. Його підрозділ намагався закріпитися на підступах до Харкова.
"Це моя перша гаряча точка", — зазначив російський окупант.
Ледве не в кожному рядку він описує, як наживаються українським майном російські загарбники. Російські окупанти залишали по собі суцільний смітник, а всі речі, до яких торкалися, маркували своїми символами. Нелюди навіть над тваринами знущалися.
"Бігав собака, і на спині намальовано фарбою «Z» балончиком", — розповідають українські бійці.
І грабували скрізь, де могли. Навіть зошит, той, в якому писав свій щоденник, "Пес" вкрав. Є в цьому щоденнику одна яскрава деталь, яка видає російську армію — це ті, кого кремль не визнає за своїх. Їх натомість видав 20-річний окупант:
"Ми вперше побачили представників ПВК, хлопців у "мохе", (камуфляж такий), кросівках, а не берцях. Ці хлопці — ПВК (найманці), приватна військова компанія, офіційно їх на території рф немає, але це тільки офіційно. Ходять чутки, що вони довго не живуть — рік, два — не більше".
Автор щоденника встиг списати всього 9 сторінок, так коротко тривала його перша в житті "закордонна подорож":
"Ех, скільки горілки ще не випито, на своєму весіллі ще не нажерся", — писав російський окупант.
ТСН передали цей щоденник до Національного музею історії України у Другій світовій, де він доповнить експозицію "Україна - розп'яття". А свого часу цей рукопис долучать і до судових справ проти росії, адже на кожній його сторінці описані злочини армії Кремля.
Журналістка Юлія Кирієнко на своїй сторінці в Facebook почала публікувати щоденник частинами, і обіцяє показати усі його сторінки. Ось перша сторінка рукопису:
Дивіться сюжет, де детально аналізується щоденник російського окупанта:
