«Мене постійно запитують, коли я вийду заміж»: зірка Жіночого Кварталу Валерія Товстолєс — про любов до себе, хейт і приліт біля свого будинку

До Дня Незалежності телеканал 1+1 Україна готує спеціальний випуск Вечірнього Кварталу, в якому разом з учасницями Жіночого Кварталу традиційно обіграватимуть реальні життєві ситуації, у яких глядачі легко впізнають себе та події навколо. Напередодні прем’єри акторка Жіночого Кварталу Валерія Товстолєс в бесіді з редакцією сайту 1plus1 поділилася особистими переживаннями, розповіла про прильот біля її будинку, а також про любов до себе та мрію виступити в Харкові.

Що ви підготували для глядачів Кварталу?

Іноді теми, які ми піднімаємо, не дуже приємні, тому що в Україні відбувається багато важких речей. Але ми все одно їх обговорюємо. Мені здається, це наша особливість, тому що ми не боїмося говорити про те, що сьогодні обговорюють люди — біля ресторану, на парковці, вдома. Ми живемо з цими людьми, живемо в цій країні, тому завжди говоримо про те, що нас самих дуже сильно турбує.

У цьому концерті буде багато актуальних тем, мої улюблені пісні і дуже класний номер про жінок, які купують автомобіль. У нас якраз є дівчина, яка хоче купити машину, тому ми вже це афірмуємо.

Чи є такий український характер, який неможливо зіграти, а можна тільки прожити?

Мені здається, актор має прожити багато життів і хоча б трохи заглибитися в кожного персонажа. Хороший актор не просто грає роль, а проживає її.

Що для вас означає слово «незалежність»?

Незалежність — це коли ти живеш у своїй країні, у себе вдома і можеш здійснити всі свої мрії. Я народилася тут і справді змогла реалізувати все, про що мріяла.

Мені здається, коли ти живеш у незалежній країні, можливо все. Я дуже сподіваюся, що так буде й надалі. Я хочу здійснювати тут свої мрії: зніматися у світовому кіно, займатися світовим діджеїнгом, писати пісні, які слухатимуть у всьому світі. Але я хочу робити це саме тут, в Україні, і хочу, щоб моя країна залишалася незалежною завжди.

Ви смішите людей багато років. А що сьогодні смішить вас?

Мене смішить дуже багато речей. Насправді я намагаюся посміхатися щодня. І мої колеги це підтвердять, тому що я дуже люблю їх розігрувати, влаштовувати якісь підколи, щоб вони не розслаблялися.

Я помітила, що люди часто йдуть вулицею дуже похмурі, занурені у свої справи. Мені здається, моє завдання — їх трохи розвеселити, пожартувати.

Я сміюся буквально з усього. Сьогодні сміялася із себе, бо так налякала людей, що вони мало не хрестилися. І мені самій було дуже смішно.

Є стереотип, що коміки — найвеселіші люди. Це міф чи правда?

Напевно, це правда на сцені і іноді міф у житті. Насправді коли коміки пишуть жарти, у них дуже серйозні обличчя.

Але, з іншого боку, цей міф теж можна розвіяти. Я можу сказати і про себе, і про своїх колег: коли ми потрапляємо в компанію людей, які не пов’язані з акторською професією, ми все одно стаємо душею компанії, головними жартівниками.

Мені здається, коміки сміються завжди — і на сцені, і в житті, і коли добре, і коли погано. Це вже наша постійна місія.

Після прильоту у ваш двір ви написали емоційний допис, який починався зі слів «Я жива». Що змінилося всередині вас? Не назовні, а саме всередині? Коли життя раптом зводиться до цих двох слів, що стає абсолютно неважливим?

Я написала «Я жива» з дуже простої причини. У той момент у нас були репетиції Кварталу. Ніч була страшною: були прильоти, ми дивилися, як гасили пожежу, не спали, тому що думали, що раптом знадобиться якась допомога.

Вранці я просто заснула і вимкнула телефон. Почалася репетиція, мені почали телефонувати, але не могли додзвонитися. Усі бачили, що приліт був поруч зі школою, і знали, що я живу неподалік. Дівчата й хлопці з Кварталу дуже за мене переживали.

Коли я вийшла на зв’язок, перше, що написала всім: «Я жива, заспокойтеся, все добре». Тому й мій допис починався саме з цих слів.

Зараз я постійно бачу цю школу, і відчуття дуже важкі. Я помітила і по собі, і по сусідах, що ми навіть намагаємося не дивитися в той бік. Це одразу повертає в ту страшну ніч.

Школу зараз досить швидко відбудовують. Не знаю, чи встигнуть до 1 вересня, але дуже сумно бачити, як місце, де раніше бігали діти і постійно були свята, перетворилося на зруйновану будівлю. Але я дуже вірю, що її швидко відновлять і скоро там знову буде вирувати життя і чутно дитячі голоси.

Яку річ ви відкладали роками, а тепер зрозуміли, що часу чекати немає?

Напевно, любов до себе.

Раніше я постійно себе критикувала: недостатньо красива, недостатньо талановита, не така, як хтось в Instagram. Усі навколо здавалися успішнішими, щасливішими, красивішими, і я постійно себе за це сварила.

Зараз я розумію, що мені нема за що себе сварити. Життя і так нас достатньо потріпало. Єдине, що я маю робити щодня, — казати собі: «Ти молодець».

Попри все, ти залишаєшся позитивною, красивою, працюєш, платиш податки. Зараз я справді почала більше себе любити і хвалити.Коли хочеться сказати про себе щось погане, я думаю: «Ні, сьогодні зі мною Київ, сьогодні я жива». Треба жити і насолоджуватися життям. Це звучить банально, але зараз ми справді живемо саме так.

Чи є відчуття, що війна забрала у вас якусь частину характеру і водночас подарувала іншу?

Я не хочу говорити, що війна щось забрала саме в мене. Я знаю українців, у яких вона справді забрала близьких, будинки, цілі міста. Тому мені було б неправильно так говорити про себе.

Але, напевно, змінилися очі. Мені здається, у всіх змінився погляд. Він став трохи сумним. Ми можемо посміхатися, але цей погляд уже інший. 

Зате війна дала мені віру в себе і в українців. Раніше мені здавалося, що десь у Голлівуді знімають краще, що в Америці пишуть кращі пісні… Зараз я так не вважаю. Я впевнена, що ми нічим не гірші. І це, напевно, найважливіше, що в мені змінилося.

Яке питання про особисте вам ставлять постійно, і ви щоразу подумки відповідаєте: «Люди, ну придумайте вже щось цікавіше»?

Найчастіше мене запитують, коли я вийду заміж. Для мене це дуже дивне питання, тому що це ж не я сама вирішую. Якби жінки робили першу пропозицію, напевно, я вже зробила б їх штук п’ятдесят. Але я ще чекаю, коли прийде чоловік і серйозно мене про це запитає. От коли це станеться, ви просто про це дізнаєтеся. 

Ви згадали про булінг. Наскільки це відчутно сьогодні?

Я помітила, що мене постійно булять через те, що в мене маленькі груди. Пишуть під кожною фотографією. І це почала помічати не тільки я, а й мої друзі та знайомі. Вони кажуть: «Як так? Що б ти не виклала, завжди знайдеться хтось, хто напише: “А де твої груди?”».

Нещодавно в TikTok чоловік залишив мені коментар: я виклала відео в сукні, він зробив скриншот, відредагував мені груди, виклав це в коментарях і написав: «Так тобі буде краще». Мені здається, це вже якийсь новий рівень булінгу.

Мене це навіть не засмучує. Я просто дивуюся, наскільки далеко це зайшло. І сміюся. Якщо є дівчата, які стикаються з таким самим, смійтеся вголос. До речі, в мене є цілий трек про це, де я жартую і кажу, що я пласка. Мені це подобається. Але люди все одно постійно повертаються до цієї теми.

Які ще сторони публічності для вас найскладніші?

Чесно кажучи, це тільки в інтернеті. У реальному житті дуже мало людей, які можуть сказати тобі щось неприємне.

Ми нещодавно їздили в тур із Жіночим Кварталом, і там я відчула, що публічність — це дуже круто. Була неймовірна віддача, люди дивилися на тебе з такою любов’ю, що я взагалі не бачила жодних мінусів.

Тому, напевно, тільки в інтернеті публічність може бути неприємною. Але якщо ти вже йдеш у цю професію, маєш розуміти, що буде і така сторона. У всіх професіях є свої плюси й мінуси. У нас такий мінус.

Головне — як ти до цього ставишся. Я намагаюся не концентруватися на негативі, не вкладатися лише в зовнішність, а більше розвивати внутрішню сексуальність. Мені здається, це набагато важливіше.

Нещодавно ви разом із Жіночим Кварталом повернулися з туру. Які враження залишилися?

Мені дуже сподобалося. Я б дуже хотіла, щоб ми робили ще тури.

Зараз ситуація в країні дуже важка: скасовуються потяги, постійні обстріли. Виступати стало набагато складніше, але люди все одно приходять на концерти, звісно, коли це безпечно.

Усе це трохи нас гальмує, але ми розуміємо, що повинні їздити до наших людей. Для мене цей тур був дуже важливим, і я щиро сподіваюся, що ми знову поїдемо з концертами по всій Україні.

Я, наприклад, ніколи не була в Харкові. Це моя мрія — виступити там. Я сподіваюся, що вже наступного року ми приїдемо туди з туром. Я зараз це афірмую. А потім ми з вами зустрінемося, і я розповім, як усе пройшло в Харкові.

Не пропустіть спеціальний випуск Нового Вечірнього Кварталу до Дня Незалежності 22 серпня о 19:00 на телеканалі 1+1 Україна! На глядачів чекають нові гумористичні номери, актуальна сатира, музичні прем’єри та несподівані сценічні сюрпризи. Не пропустіть!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий Вечірній Квартал до Дня Незалежності: що покажуть та коли дивитись