«Я зараз у стосунках»: зірка Жіночого Кварталу Валерія Товстолєс відверто заговорила про особисте та відповіла, що часто лишає за кадром соцмереж

Напередодні нового випуску Вечірнього Кварталу, що можна подивитися вже завтра, 28 березня о 19:00 на 1+1 Україна, в ексклюзивному інтерв'ю сайту 1plus1 гумористка Валерія Товстолєс чесно зізналася, що витягло її з найтемнішого періоду як реагує на хейт, що насправді думає про відверті фото та чому особисте життя досі тримає подалі від публічності.

Ви активні в соцмережах: блог, відверті кадри, самоіронія. Як ви вирішуєте, що показати, а що залишити тільки для себе й близького кола, особливо в епоху тотального «реаліті»?

Я вважаю, що, напевно, не показую у своїх соцмережах свої депресії й погані настрої. Ми от навіть зараз розмовляли з моїми колегами з Кварталу, і вони казали, що коли були блекаути і всім було сумно, вони дивилися мій Instagram і думали: «Блін, вона така весела, як вона зберігає цю енергію?». Насправді я теж сумувала, у мене теж були депресивні стани й смуток.

Чомусь саме це я в Instagram не показую. Можливо, це й не дуже правильно, бо іншим людям здається, що вони теж весь час мають усміхатися. Тож, можливо, саме це я й залишаю при собі.

І, звичайно, зараз я вже думаю про те, наскільки оголююся в Instagram, тому що моя мама не дуже задоволена, їй це не подобається. Але я вважаю, що це частина моєї колишньої професії, бо я була моделлю, і там такі образи були звичними. Тому зараз я намагаюся більше вдягатися в Instagram і не показувати тіло настільки відверто. А так, не знаю, мені здається, що дуже багато чого в Instagram усе одно відрізняється від мого реального життя. Там я переважно намагаюся викладати фан-контент.

А бували коментарі, які вас зачіпали через відверті фото?

Так, звичайно. Аудиторія не завжди нормально сприймає відверті фото, купальники чи щось подібне, і можуть писати негатив. Але я думаю, що якщо ти не готовий до цього хейту, тоді справді краще не викладати й не відкриватися перед такою аудиторією. Я розуміла, на що йду, тому коли мені пишуть негативні коментарі, я вже не сприймаю це на свій рахунок.

Зараз я, навпаки, вчуся любити себе в будь-якому своєму вигляді. Я змінила колір волосся, досі до нього звикаю, десь трохи набрала вагу і навчилася любити себе й у такій вазі, і з таким кольором волосся. І всім дівчатам раджу пам’ятати, що ці зовнішні моменти не є головними, а найважливіше те, як ми себе відчуваємо.

Ви зараз активно розвиваєте себе в кінокар’єрі. Розкажіть, що кіно дає такого, чого не може дати жоден формат телешоу? І навпаки: чого вам у кіно не вистачає після живих концертів?

Я люблю роботу на сцені, люблю скетчі і люблю зніматися в кіно, бо це дуже різні речі, і мені подобається бути і там, і там. Але різниця велика: наприклад, у концерті я граю Мона Лізу, і цей образ дуже швидко для мене проходить, я не живу в ньому довго. А в кіно, коли я граю персонажа, він настільки зживається зі мною, що стає наче окремою людиною, моїм другом.

Після останніх зйомок у серіалі я сіла в авто і плакала, бо зрозуміла, що мого персонажа більше не буде, а для мене це вже була окрема особистість. Тому в кіно я більше звикаю до своїх образів, встигаю до них прив’язатися. Я навіть бачу, як у житті іноді починаю поводитися, як мій персонаж.

А скетчі дуже швидко проходять, і інколи хочеться ще, ще пограти, зате сцена дає шалений відгук аудиторії, дуже сильний заряд. У кіно такого, звісно, немає в тому самому вигляді, але там є режисер, і якщо сцена класна, він теж дає тобі цю енергію. Думаєш: блін, класна сцена, і режисер каже: «Молодець, файно зіграла, йдемо далі». А зал це взагалі океан енергії, тому я так люблю велику сцену.

І, слава Богу, у нас такий глядач, який дуже класно сприймає, я це страшенно люблю. І хоч зараз я вже стомлена, трохи хвилююся, є відчуття тривоги, але після концерту Вечірнього Кварталу їхатиму додому просто скажена, наче випила три пляшки шампанського, і матиму сили гуляти всю ніч, бо ця енергія силу і драйв.

До речі, у новому випуску я перевтілюся у відвідувачку ресторану, який працює від генератора в блекаут, а також зіграю дівчину, якій вдалося провчити таксиста за «космічні» ціни перед комендантською годиною. Мені такі речі дуже близькі, бо це все з нашого життя, і саме тому воно працює і дарує мені настрій.

Коли ви дивитеся на свої перші виступи або ролі, що думаєте про себе тодішню?

Спочатку, коли я дивилася свої перші ролики, думала: «Фу, яка жахлива, як погано я грала, як погано виглядала». А зараз минуло ще більше часу, і я вже дивлюся на себе майже як старша жінка на молодшу версію себе і думаю: «Ну хороша ж була. Чого я тоді себе так недооцінювала?»

Зараз  дуже ціную свій шлях і навіть коли бачу помилки, розумію, що якби не вони, якби не якісь невдалі виступи чи моменти, коли я забула текст на сцені, сьогодні я б не була такою впевненою. Зараз я вже майже нічого не боюся: якщо щось станеться на сцені — ну й станеться. Тому так, я дивлюся, аналізую, але все одно намагаюся себе хвалити, бо критиків багато і в соцмережах, і всюди. А я дивлюся на себе тодішню й думаю: Боже, яка молода, хороша дівчинка.

На початку повномасштабного вторгнення ви чесно говорили про стан, коли не могли ні їсти, ні спати, майже не виходили з дому. Що стало першим маленьким кроком, який допоміг вийти з цього паралічу? І що ви порадили б людям, які зараз у подібному стані?

На початку повномасштабного вторгнення мене дуже сильно підняло з ліжка те, що прийшли мама з татом. Вони працюють у школі й сказали: «Так, сьогодні ми плетемо сітки, і нам потрібна допомога». І ти вже не маєш права сказати: я в депресії», я не їла, я не хочу йти. Допомога іншим людям мене тоді і витягнула. Я зрозуміла, що зараз потрібна, і зараз не час жаліти себе.

Тепер я маю свій план, як виходити з депресивних станів. По-перше, ходити. Усі психологи про це кажуть. Просто виходити на вулицю з кавою, чаєм, без алкоголю, без нічого такого, просто з якимось гарячим напоєм, можна з собачкою, і гуляти. Коли ти гуляєш і бачиш, що світ живе, що природа змінюється, що після зими приходить весна, ти починаєш розуміти, що все все одно рухається далі.

Потім я займаюся йогою, постійно медитую. Роблю це щодня, і для мене це релаксація. Я взагалі постійно займаюся тілом, і коли займаюся тілом, тоді й мій внутрішній стан приходить до ладу. Бо якщо я лежу в ліжку й думаю, яка я погана, що щось погано зіграла, що я не така акторка, що десь мене не взяли, буде тільки гірше. А коли я встаю, йду й займаюся спортом, у мене одразу з’являються думки: та пофіг, не взяли тебе в це кіно, візьмуть в інше. Тобто з’являється сила й енергія. Тому і дівчатам, і хлопцям раджу мати хоч якусь фізичну активність. Не треба ставати олімпійськими чемпіонами, але якісь елементарні речі дуже допомагають.

А ще в тяжкі моменти дуже рятувало те, що я не залишалася сама: команда Вечірнього Кварталу постійно була на зв’язку, ми підтримували одне одного навіть простими жартами. Гумор часто витягував у ті дні, коли не було сил ні на що.

У новинах час від часу з’являються натяки на зміни в особистому житті. Що вам комфортно залишати приватним і чому саме ці речі?

Насправді мені навіть подобається грати в цю гру: то я вільна, то не вільна. Мені здається, це ще більше підігріває інтерес до мене, і всі думають: а що ж там, а що ж там. Але якщо серйозно, то я одна з тих публічних людей, які все ж не хочуть показувати свого чоловіка чи дітей, це для мене справді дуже особисте.

Я вже звикла до негативних коментарів у свій бік, але моє оточення сприймає це дуже близько до серця. Тому скажу вам по секрету: я зараз у стосунках і щаслива в них, тому і говорю про це небагато. Не тому, що вірю в якісь формули на кшталт «щастя любить тишу», але помічала: коли дуже сильно чимось хвалишся, одразу починається якийсь зайвий шум.

Людям завжди дуже цікава тема стосунків. Навіть якщо хтось є чи когось немає, це одна з головних речей, що викликає інтерес. Я і сама така: якщо хтось із кимось розлучився, то теж подивлюся. Якщо з’явилися якісь фото в Instagram. мені теж цікаво. Але що стосується мене, то тут я закриваюся і майже нічого не розказую. Хоча, якщо хтось хотів за мене порадіти, то зараз саме той момент.

Ви ведуча, акторка, співачка, діджейка. Що з цього дає вам найбільше відчуття опори, а що, навпаки, найбільше забирає ресурс?

Найбільше відчуття опори мені зараз дає акторство. Тут я почуваюся впевнено, я вже знаю цю сцену, уже знімалася в кіно, і в цьому я стою міцно. Модельний бізнес мене вже не приваблює, я просто дуже радію за молодих дівчат, за українок, які там працюють, відкривають покази Saint Laurent. Коли це це бачу, то щиро тішуся, адже наші дівчата справді дуже красиві.

Діджеєм я теж стала, бо дуже люблю музику. Можливо, не всі знають, але я пишу свої пісні. але цю сферу ще хочу допрацювати, відшліфувати. Вона для мене поки ніби хобі, але я б дуже хотіла стати популярною і в цьому, щоб мене слухало багато людей. Я вважаю, що моя музика дуже класна, сучасна, українською мовою. Пишу її вже давно і зараз теж працюю над новим треком.

Як змінилася ваша самооцінка за роки в публічності: стало легше чи, навпаки, вимог до себе побільшало?

Вимог до себе стало більше, і страхів теж. Особливо зараз, коли багатьох артистів легко можуть «скасувати» і часом хочеться стати на захист артистів, бо не всі розуміють, як узагалі працює шоу-бізнес. Це класна, надихаюча робота, не найважча у світі, але, як і в будь-якій професії, тут є свої мінуси. Я, звичайно, завжди стараюся, щоб і сподобатися, і щоб концерт зайшов, і щоб було смішно, і щоб нікого не засмутити, не образити у своїх висловлюваннях. У мене постійно є внутрішня цензура. Я думаю про дуже багатьох людей, про різні чутливі теми, і, звісно, переживаю через це.

Мені здається, зараз у кожного артиста є цей страх: сьогодні тебе люблять, а завтра щось піде не так, щось перекрутять, розженуть, і тебе вже «канселять», хоча ти, можливо, навіть цього не казав. Але менше переживаєш, коли робиш хороші справи, коли дбаєш про людей і розумієш, що працюєш саме для них.

Я ніколи не думаю про себе в стилі: «Я зірка, всі мене любіть». Ні. Я кажу про себе: я артистка. І я працюю для людей, щоб їм було весело, добре, щоб вони могли хоч трохи видихнути. Бо коли я була малою і дивилася на інших акторок, наприклад на Ольгу Сумську, для мене це був приклад. І мені теж важливо стати для когось хорошим прикладом, щоб дивилися і казали: «Блін, вона нормальна. Реально адекватна, нормальна артистка».

Дивіться новий випуск Вечірнього Кварталу вже завтра, 28 березня о 19:00 на телеканалі 1+1 Україна.

Нагадуємо, що всі концерти Вечірнього Кварталу мають благодійну мету. На останному концерті було зібрано і передано півмільйона гривень на потреби Батальйону безпілотних систем 11:11 152-ї окремої єгерської бригади. Під час концертів також оголосили про збір для Окремого водолазного загону центру спеціального призначення Омега на закупівлю гідрокостюмів. Спецпризначенці виконують надскладні завдання: розміновують береги, проводять диверсійні операції в тилу ворога та здійснюють рятувальні роботи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми відпустили наших дівчат у вільне плавання»: Олександр Пікалов — про оновлення Кварталу, нові обличчя та трансформацію гумору