Дитячі образи: чи варто їх обговорювати, як побудувати конструктивний діалог з батьками (поради від Анни Кушнерук)

Чи треба пам’ятати свої дитячі образи на батьків та постійно згадувати їм про них. Про це в ефірі «Сніданок. Вихідний» розповіла психоаналітик Анна Кушнерук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити поразку і в спорті, і в житті: чи бувають невдачі корисними (поради психологині Анни Кушнерук)

Психологиня говорить:

В нашій культурі не прийнято ображатися на батьків. Вважається, що батьки – це святість, до них не може бути жодної критики. Особливо так вважають представники старшого покоління. Проте слід пам’ятати, що батьки – це теж люди. І з ними доросла дитина може просто не захотіти спілкуватися через образи, які варто пропрацювати.

Анна Кушнерук радить – якщо ви маєте якісь образи на батьків, пов’язані з вашим дитинством, спробуйте їх пропрацювати і відпустити. Адже після 18 років ми самі відповідаємо за власне життя і маємо абсолютну свободу переписати свою історію. Психологиня додає:

Це невротичний феномен нашого суспільства – постійно в усьому звинувачувати тих, хто був у нашому минулому. Це зняття відповідальності з себе за власне життя. Пам’ятайте – минуле не змінити, а от сьогодення та майбутнє зробити кращим цілком реально.

А що ж означає «пропрацювати» проблему з минулого? Перш за все – усвідомити її і проговорити з батьками. Навчитися говорити в сім’ї – це нагальна потреба усіх людей, ми маємо навчитися це робити. Проте розмова в жодному разі не має бути звинуваченням. Краще запитати у батьків: чи готові вони почути певні претензії до себе, чи можна з ними поділитися тим, що вам болить? Слід пояснити, що ви хочете почути від них, як вони до цього ставляться, і чому чинили так, а не інакше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як не забувати про свої потреби: в чому різниця між егоцентризмом та здоровим егоїзмом розповідає психоаналітик Анна Кушнерук

Пропрацювати проблему з минулого слід не для того, щоб зробити комусь зле. Це треба зробити, щоб взяти паузу і почути, як це було з точки зору іншої сторони (батьків), а також розповісти, як це бачили ви. Необхідно зуміти одне одного вислухати і почати стосунки з чистого аркушу, будувати їх чесно і без дорікань.

Про те, як побороти свої дитячі образи на батьків, розповідає психоаналітик Анна Кушнерук: