Чим українські традиції святкування різдвяних свят відрізняються від російських - розповідає Соломія Вітвіцька
Соломія Вітвіцька розвіяла популярний пропагандистський наратив про те, що українська та російська традиції святкування новорічних свят – однакові.
Ведуча ТСН на 1+1 Марафон Соломія Вітвіцька в рамках інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації, яка реалізується 1+1 Media та Smart Angel, розповіла чим українські традиції святкування різдвяних свят відрізняються від російських, тим самим, розвіявши популярний пропагандистський наратив про те, що українська та російська традиції святкування новорічних свят – однакові, адже вони належать до колиски слов’янських народів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соломія Вітвіцька за лаштунками проєкту “Різдво. Ти не один” назвала речі, які мріє зробити у новому році (ексклюзив)
“Українські традиції святкування різдвяних свят більш різноманітні, ніж російські, і причина полягає в тому, що український календар свят формувався в межах календарного року землероба, а свята співвідносились з етапами обробки землі, у той час, як російська культура заснована на ментальності кочівників. У наших традиціях є багато самобутніх елементів, які в різні періоди намагалась знищити рука самопроголошеного “старшого брата”.
Наприклад, ніяких гірлянд, дощику, скляних кульок наші предки ніколи не вішали на ялинку! Не прикрашали оселю мішурою. Натомість були сакральні атрибути - дідух, різдвяні фігурки, ромби, які вішали на скло, а також павуки та голуби. Це пов’язано з тим, що українці здавна були хліборобами, шанували зерно, хліб. Це були культові речі. Зерно пшениці - символ багатого врожаю на майбутнє.
Ялинка взагалі не була прийнятна для України впродовж досить довгого часу. У нас був Дідух, оберемок колосків, що символізував багатство, родючість землі та плодовитість у наступному році, дух предків. Але ця традиція знищувалась у часи правління Петра I, коли європейська традиція ставити в оселях ялинки була штучно насаджена на теренах російської імперії.
Але повноцінна боротьба з українськими традиціями почалась після Жовтневого перевороту – в 1920-х роках. Наші різдвяні традиції не просто скасовували, а замінювали на вигадані. Так, до прикладу, замість автентичних колядок з’явилися колядки про комунізм і Леніна. Бригади, сформовані з учителів і "активістів", були змушені стежити за односельцями та доносити на тих, хто готував кутю на Святвечір і хто колядував. Малих колядників цькували у школі, біля дошки в класі, а їхнім батькам оголошували догани за погане виховання дітей.
Згодом совєти почали створювати політичний міф про щасливі радянські будні і з новою силою впроваджувати культ Нового року - штучно розробленого радянського свята. Ялинку теж дозволяють, але не різдвяну. Зірка на ялинці не восьмикутна, Вифлеємська, а червона – п’ятикутна. Таким чином ялинку виривають із релігійного контексту. І розробляють нові – радянські традиції. Ялинкові прикраси – «герої революції», червоні сурмачі, барабанщики і кавалеристи в будьонівках, шахтарі і космонавти, нафтові вишки і ракети. А на кульках - Ленін, Сталін, Маркс і Енгельс.
Тоді ж народжується і комуністичний образ Діда Мороза, який прийшов на заміну Святому Миколаю. Дід Мороз - добрий персонаж із сивою бородою, що не має жодного стосунку до церкви, що на руку радянській владі. До речі, деякі науковці вважають, що більшовики впровадили святкування Нового року аби відвернути увагу людей від масових репресій та кількох Голодоморів.
“Попри всі намагання заміна різдвяних традицій комуністичними не вдалася. Українські традиції святкування Різдва збереглися попри всі заборони та гоніння. Ми переходимо до світового звичаю святкувати Різдво. Ми зберігаємо цю традицію, і вона далі буде жити. Українські традиції важливі особливо зараз. Це те, що вирізняє нас від інших народів і, в першу чергу, від росіян”.
