Заледве ми знайдемо людину, яка б жодного разу не куштувала чай. Цей запашний напій познайомив із собою людство вже понад три тисячі років тому. І з кожним десятиліттям його популярність лише зростає.
Так, спочатку чай наділяли ледь не магічними «здібностями» і використовували його як ліки. Нині ж пачка ароматного листя знайдеться, певно, в кожній домівці — тим паче в холодну пору.
Тож з нагоди Міжнародного дня чаю, що припадає на 15 грудня, редакція 1plus1.ua підготувала для тебе 5 несподіваних фактів про улюблений напій.
Ми звикли думати, що чорний, зелений, білий, жовтий та улун – різні сорти чаю. Адже і смак, і зовнішній вигляд цих напоїв різняться. Та, виявляється, весь цей перелік виготовляють із листя рослини Camellia sinesis – відрізняється лише етап їхньої обробки. Ну зовсім, як в історії про оливки та маслини!
Так само, як звичайне яблуко чи банан, зірване листя чаю починає окиснюватись – поступово набуває темного відтінку. Тож білий чай – найменш окиснений, а чорний, відповідно, – найбільше.
До слова, трав’яні напої (ромашка, м’ята, додай потрібний варіант) не входять до переліку чаїв. Насправді, вони вважаються настоями або відварами і мають збірну назву «тізани».
До середини 19-го століття представники вищого класу Британії вважали ароматний напій привілеєм багатих. Тож розкішні пані замикали чай у спеціальних скриньках, а ключі від них носили на шиї, мов прикрасу. Вони ладні були на все, аби захистити свій «скарб» від служниць.
Назва чорного чаю з бергамотом – «Ерл Грей» – з англійської перекладається як «Граф Грей». І цей поважний джентльмен не вигаданий персонаж, а цілком реальна історична постать. Так, офіційна біографія британського прем’єр-міністра Чарльза Грея містить згадку про те, як він отримав у подарунок чай із додаванням бергамотової олії. Напій так сподобався графові, що він попросив британських продавців чаю його відтворити. Згодом усі почали називати новий рецепт іменем тодішнього прем’єр-міністра.
Нині нікого не здивуєш прохолодною версією улюбленого напою, однак з’явилась вона відносно нещодавно. До цього чай завжди пили гарячим. І навіть сонячне літо не могло зупинити британців перед їхньою любов’ю до консерватизму. Так було, аж поки один із них далекого 1904-го не вирушив на Всесвітню виставку до США.
Того спекотного дня жоден американець не захотів скуштувати дивакуватий гарячий напій, який для них приготував Річард Блечінден. Від розпачу чоловік додав до ємності з чаєм чимало льоду. І сталося диво – його стенд оточив справжній натовп спраглих гостей виставки.
Декілька років тому мешканець американського штату Арканзас ледь не помер від надмірної дози чаю. Те, що видається схожим на жарт, серйозно переполохало місцевих лікарів. Після перших аналізів крові пацієнта медики припустили, що він випив склянку антифризу. Насправді ж чоловік щоденно частував себе майже чотирма літрами чорного чаю. Так, його нирки відмовилися працювати, а все через рекордну кількість щавлевої кислоти, яка зібралася в них. Любителеві чаю провели невідкладний діаліз, а завдяки його досвіду світ дізнався, що 16 чашок чаю на день – це забагато.
Як правильно пити чай, почуєш у цьому короткому відео:
Loading...
Більше цікавого про улюблені напої читай тут:
1. 5 рецептів домашнього чаю, що зігріє тебе в холодну пору
2. Диво-напій: ТОП-3 причини скуштувати чай матча
3. 5 оригінальних рецептів какао, що створять новорічний настрій