У ніч з 13 на 14 січня настає Старий Новий рік. Це є неофіційним святом, але й досі відзначається у пострадянських країнах та країнах колишньої Югославії. На нього заведено щедрувати. Особливо любили це робити з козою Маланкою, в яку найчастіше переодягалися хлопці та намагалися «буцнути» господарів домівки, до якої прийшли. А найважливішою традицією вважається посівання, яке розпочинають ще з самого ранку до сходу сонця. Але чому ми святкуємо Новий рік двічі та яка історія у цього свята?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кутя на різдвяні свята: коли готують багату, щедру та голодну кутю
Коли виявилося, що юліанський календар, що колись був запроваджений Юлієм Цезарем є неточним та за півтори тисячі років відстав на 10 днів, папа Римський Григорій XIII вирішив зробити реформу та зменшив розходження до 26 секунд на рік. Новий календар назвали григоріанським.
З плином часу його прийняв абсолютно весь світ, у тому числі й Україна під час реформ УНР 25 лютого 1918 року. Проте церква вирішила надалі дотримуватися традицій та досі не звершила перехід. Тепер розходження григоріанського календаря з юліанським становить 13 днів, а отже коли за новим стилем Новий рік настає 1 січня, то за старим варто чекати ще 13 діб.
По цій самій причині є різниця у даті святкування Різдва Христового: 25 грудня та 7 січня.
Також 14 січня відзначається велике церковне свято, Василів день (або День Святого Василя).
Як українські зірки святкували Різдво в Карпатах? Дивіться:
Loading...