В Міжнародний день дитячої книги, який відзначають 2 квітня, ведучі 1+1 Юрій Горбунов, Неля Шовкопляс, Святослав Гринчук, Валентина Хамайко, Тімур Мірошниченко розповідають про книжкові вподобання своїх дітей — які книжки їм читають або що вони самі вже обирають.
У нас вдома дуже багато дитячих книжок, особливо видавництва «Абабагаламага». З самого дитинства Іван дуже полюбляв слухати аудіо-казку «Колобок», але коли розібрався, що вона якось дивно закінчується, перестав її слухати. Він любить «Мед для мами» Івана Малковича і Софії Ус, причому перший раз він її почув, коли я робив начитки казок для нашого каналу «Плюс Плюс». Коли ми в ютубі натрапили на неї, Іван сказав: «О, тато, так це ж твій голос! А чого ти мені про це не казав?» Тож син почав слухати цю збірку казок і «Мед для мами» — його улюблена.
Але як це не дивно, Івану найбільше задоволення приносять вигадані історії, які я йому завжди розповідаю на ніч. У нього в садочку є друзі Саша, Поля, Віка, і от він мене просить «Тато, а давай ти розкажеш історію, як ми з Сашею, Полею і Вікою поїхали на твоїй машині (а він обов’язково за кермом) на море, або кудись ще». І от я вигадував йому такі історії і вони були для нього важливіші ніж будь-яка казка. А мені щодня треба було включати фантазію і щось вигадувати. Іван швидко під ці історії засинав і потім вранці питає: «Тато, а чим закінчилася ця історія? Ми доїхали до моря?» Я кажу: «Так, а ти що, заснув?», а він: «Ні, я не спав, просто я вже забув» (посміхається). Хоча, коли я себе згадую в дитинстві, то я любив Українські народні казки. У мене їх було багато. І як це не дивно, були окремі книжки Гуцульські народні казки, вони трохи відрізнялись, були більш суворі.
Одна з улюблених книжок моїх синів «Банда піратів» авторів Жюльєт Парашині-Дені, Олівер Дюпен — про пригоди трьох друзів, двох хлопчиків і однієї дівчинки. Їх є ціла серія. А взагалі я почала дітям читати книжки, коли їм було ще по півтора року. Тож у нас традиція — кожного вечора перед сном читати кілька сторінок. Єдине, що зараз вони вже почали спати в окремих кімнатах і трішки незручно, бо мені тепер треба читати два рази — спочатку одному, потім другому. А раніше як було — я лягаю, читаю, а вони по обидві боки слухають. І я зараз почала їх привчати аби вони самі читали книжки. Є класна добірка дитячих книжок про різні людські властивості: про людяність, про ввічливість, про жадібність. В таких коротких історіях добре і змістовно все пояснюється. А взагалі у нас вдома купа різних книжок — і українських і зарубіжних авторів.
Тривалий час улюбленцями Дзвінки була родина Кучерявих української письменниці Мар'яни Прохасько. Це дуже веселий цикл книжок, там тексту фактично немає, головне — милі ілюстрації, за якими ми з дружиною розповідали, що ж відбувається з героями, поки донька дивилась на малюнки. Потім у її житті з'явилися Петсон та Фіндус. Це герої шведського письменника Свена Нордквіста — дідусь-винахідник і його кіт-хуліган. Ми зібрали усі перекладені на українську книжки про цих двох і донька залюбки слухала їх по колу, а інколи любила взяти в руки книгу і понавигадувати ще якісь пригоди цих героїв, яких у тексті не було.
Цієї зими хотіла, аби мама читала їй багато книжок на різдвяну тематику, зокрема «Таємницю різдвяного подарунка» Анни Лот. Улюблені персонажі доньки - це, напевно, сестри із мультика «Крижане серце» — Ельза і Анна, про них є також багато книжок. Дзвінка їх далеко не відкладає, навіть коли вони вже вздовж і впоперек прочитані. Ну а в Празі, де вона зараз мешкає — звичайно ж, захопилася і пригодами Кротика - це такий дуже відомий герой чеських казок та мультиків.
Багато читає старша донька Соломія. Вона вже сама купує книжки, потім може продати онлайн і купити собі щось нове. Тому ось її рекомендації: «Володар мух» Вільям Ґолдінґ, «Зоологічна екскурсія супермаркетом» Леонід Горобець, «Фрукти проти овочів» Олексій Коваленко, «Мертві моделі» Мартин Якуб, «1984» та «Колгосп тварин» Джордж Орвелл, «Сіндер. Хроніки місяця» Марісса Мейер, «Атомні звички» Джеймс Клір, «Не озирайся і мовчи» Макс Кідрук.
Михайло, на жаль, мало читає. Лише те, що кажуть в школі. Влітку змусила його прочитати «Сокира» Гарі Полсен. Цю книжку нам теж порекомендувала Соломія. Історія з реального життя, де головний герой підліток. Вона про силу людського духу, у якій порушено проблеми дорослішання та виживання в умовах дикої природи. Відверто кажучи, ми з чоловіком сподівались, що так зможемо пробудити в Михайлові інтерес до книг. «Сокиру» дочитав, сказав що класна книга, але нічого нового не почав.
Мирославі довгий період читала Притчі на кожен день. Їй дуже подобалось. І мені самій формат притч, де після прочитаної історії можна поговорити, був до душі. А наймолодшому Андрійку я читаю різні казки. Від старших дітей йому у спадок дісталась чимала бібліотека.
Ми читаємо книжки дітям переважно перед сном, аби вони швидше заснули. Полюбляють, коли я їм читаю по ролях, з інтонацією — тоді малеча це сприймає як аудіоспектакль. Поприбирали всі книжки російською мовою — тепер в нашій дитячій бібліотеці тільки україномовні книжки. Читаємо казки, наші та зарубіжні. Але у Мії і Марка поки що немає улюблених казкових персонажів. Багато книжок розвиваючих, всіляких дитячих енциклопедій. Тішить, що зараз український ринок дитячої літератури дуже різноманітний.
У нас в сім’ї читають усі (у мене мама вчителька, тож читання одне з моїх найулюбленіших хобі). Я багато читала Тарасові з малечку. Та й він бачить що і я, і чоловік любимо читати, тож і сам бере до рук книжку. Із останніх його фаворитів — це «Дивовтеча» Дженніфер Белл, Історія України від діда Свирида – легко і з гумором розповідається історія нашої країни з прадавніх часів. «Звіродухи» — це серія книг для підлітків, які обожнюють неймовірні пригоди та перевтілення. Цикл романів Брендона Мулла перекладений 20 мовами світу. «Політика для початківців» — класний посібник для батьків як пояснити дітям про такі речі, як права людини, свободу, рівність. «Самійло» Ярослава Яріша - книжка розповідає про славетне козацтво, про козаків-характерників, про честь, звитягу, готовність на самопожертву заради святої мети, друга чи побратима. «Боги та богині Давньогрецької міфології» теж дуже його захопила. Є серія книжок освітніх з наліпками — «Розповіді про художників», «Розповіді про картини». «Чарівні історії українського міфу. Домашні духи» авторки Дари Корній цікава і захоплююча книга про нашу міфологію.