Чому не варто присвячувати своє життя виключно дітям та що приховано за цим бажанням, в студії "Сніданок з 1+1" розповіла психоаналітик Анна Кушнерук.
Приводом до того, щоб звернутися до цієї теми, стало екслюзивне інтерв’ю Камалії ЖВЛ, у якому співачка розповіла, скільки її мама вклала в неї часу та ресурсів. Мама Камалії буквально присвятила життя своїй дитині. Інна Петрівна стала першим доньчиним продюсером і придумала псевдонім Камалія. Саме завдяки мамі співачка познайомилася зі своїм чоловіком, і саме мама тримала Камалію за руку, коли та народжувала вже своїх доньок.
Мама у мене справжній боєць. Вона працювала на трьох роботах, щоб заробити на мої перші записи. Вона мене постійно возила в музичну школу та чекала під дверима.
Повне інтерв'ю ви можете переглянути нижче:
Loading...
Часто батьки, у кого не склалось особисте життя чи кар’єра, віддаються максимально дітям, але чи працює ця схема, — розповідає психолог:
Дитина отримує підтримку, але мати проживає своє життя життям дитини. Ця дитина ніколи не зможе бути самостійною без відчуття провини, без відчуття надзвичайної вдячності. Це такий успіх, розділений навпіл.
Людина, яка росте в тотальній опіці просто звикає, що усі, хто поряд, мають допомагати:
Наші родини – це репетиція реального життя. Якщо дитині створюють ідеальний світ, вирішують усі її проблеми, увесь час хвалять, то коли вона виходить у реальний світ і не отримує там те саме, їй здається, що в реальному житті усі дурні і лише у родині її розуміють.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як правильно говорити і приймати компліменти (коментує психолог Анна Кушнерук)
Дітей ми маємо підтримувати, окрилювати, обожнювати та в чомусь навіть псувати своєю любов’ю, але все ж таки діти мають натренуватися реальному життю поруч з батьками.
Якщо мама вкладає всю енергію у дитину, це її свідомий вибір, а отже, це і її життя теж.
Людині, яка вами опікується, платить за вас, важко сказати "Стоп". Така людина ніколи не буває самостійною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розмовляти з дітьми про секс: як зірки ведуть відверті розмови зі своїми дітьми
Щодо втручання батьків у стосунки, психологиня відповіла досить однозначно:
Приватне життя наших дітей це не та сфера, у яку ми можемо втручатися більше, ніж порадою чи застереженням. Обирати чоловіків, жінок, коханих своїм дітям – це абсолютно нездорова історія.
Дитина, якщо хоче робити кар’єру, вона може і мусить сама працювати. Якщо діти хочуть якоїсь дистанції від батьків, вони мають почати вести себе, як дорослі люди: почати заробляти, вчитись без нагадувань і потроху відмежовуватись. Діти батьків, які звикли вирішувати усі проблеми, навіть ті, які не потрібно, за них починають створювати фальш-образ, хибний світ навколо себе, тільки б батьки туди не лізли. Перш ніж зробити щось для дитини, спочатку спитайте, чи потрібна їй допомога і чи готова вона до цієї допомоги. Дитині просто може бути сумно, а дитина має бути відвертою та ділитися тим, що й неї відбувається.
Якщо дитині було просто сумно, а мама пішла і повбивала усіх через те, що дитину засмутили, наступного разу вона може просто не розповісти нічого.