"Я закликаю кожного планувати своє майбутнє, тому що будь-яка війна має свій кінець", – Олексій Суханов, ведучий "Говорить вся країна"
Олексій Суханов про роботу під час війни, мотивацію та важливість мрій та планування.
Напередодні відбулась прем'єра проєкту Олексія Суханова "Говорить вся країна", яке виходить з понеділка по четвер о 19:30 на телеканалі 1+1 Україна. Редакція сайту 1+1 ексклюзивно поспілкувалась з ведучим. Олексій пригадав початок війни, розказав про особливості роботи під час повномасштабного вторгнення, важливість спілкування державною мовою та розказав, наскільки важливо не припиняти планувати майбутнє та...мріяти!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я більш за все хотів, щоб люди з України відчули нашу солідарність", — лідер гурту SCORPIONS в ексклюзивному інтерв'ю Олексію Суханову
Перший день війни. Яким він був, як ви його запам'ятали?
Я дуже не люблю туди повертатися. Це було вкрай несподівано, це була трагедія, це був біль. Це була розгубленість, тому що я не вірив взагалі, що війна буде. Я думаю, що не треба зараз іти назад, а треба дивитись тільки вперед. Зараз треба зосереджуватися зовсім на інших речах: не те, що ми пережили в той день, а що у нас попереду, що зараз. Ми маємо збиратися заради вирішення поточних проблем, наполегливо працювати, аби врешті ми зустріли з посмішкою світле завтра.
На початку повномасштабного вторгнення ви вступили в ТРО. Розкажіть детальніше про цей період у вашому житті?
Зйомок не було, роботи не було, все було призупинене, а мені хотілося бути корисним. Я допомагав своїм друзям з евакуацією діточок, в інших моментах. Потім, коли небезпека відступила і почалися записи, я зрозумів, що я корисний звісно ж на інформаційному фронті, у тому, чим я займався всі ці роки, майже три десятиліття. Я думаю. Що кожен має боронити і «служити» там, де він корисніший. Я повернувся до етеру і з квітня 2022 знову працюю і роблю все, що від мене залежить там, де я думаю, що я ефективний, і на чому я знаюся краще за все інше.
Як змінились умови роботи за час повномасштабного вторгнення особисто для вас?
Щодо сьогодення, то дійсно є певні обмежувальні моменти, коли ми не можемо бути впевнені, розпочинаючи запис, що ми зможемо без тривоги закінчити запис, зйомку. Є ризик і того, що взагалі можуть зірватись зйомки. Для зйомок «Говорить вся країна», наприклад, людей привозять на один день до Києва. А встигнути потрібно ще й до настання комендантської години. Тому зараз всі працюють, не тільки ми, в таких умовах. З часом ти все одно звикаєш до таких моментів. Це стає, не можу сказати «нормою», але ти починаєш якось автоматично вже відпрацьовувати певні моменти, враховуючи такі обмеження. Працюємо, а це найголовніше! Що ж стосується перевірки та подачі інформації, то ми завжди ставились вкрай обережно до будь-якої інформації, особливо особистої.
Яка головна мета проєкту "Говорить вся країна"? Про що він особисто для вас?
Усі історії, про які сьогодні "Говорить вся країна" — це історії про Україну, яка переживає вкрай трагічні часи, пов'язані з війною, боротьбою за свою незалежність, майбутнє, за право на життя та за право бути. Це історії, які мають комплекс проблем. Без вирішення кожної конкретної просто неможливо побудувати щасливе майбутнє. Наше призначення — виправити ті помилки для нашого глядача, із якими вже стикнулися герої програми. Ми намагаємося захистити, зберегти, виправити те, що вже зроблено в житті наших героїв, навчаючи, показуючи та надаючи можливість вчитися не на своїх помилках, а на чужих.
Що надає вам сил, мотивації працювати далі у такі емоційно важкі часи?
Перше, це думка про тих, що й це робимо за спинами тих, хто зараз боронить Україну на передовій. Ми на своєму місці маємо бути чесними, щирими та віддано служити. Користуючись такою нагодою, бути корисним тут і зараз.
Друге, це думка про тих, хто вже віддав своє життя. Ми не можемо зрадити. Ми не можемо осоромитись. Ми не можемо розслабитись. Бо тоді заради чого люди загинули. Та те, що ми точно можемо робити — це бути корисним — кожен на своєму фронті та наближати перемогу всі разом. Підтримувати тих, хто слабший, кому потрібна допомога. І цієї роботи вистачить для всіх.
І третє. Просте запитання: «А нащо ти, Суханов, тут потрібен, якщо від тебе жодної користі? Тож, піднімайся, і яким би втомленим ти не був, займайся, будь ласка, своєю справою!».
Російськомовні українці активно переходять на рідну мову. Що б ви порадили їм перш за все як людина, яка власне сама українську мову вивчала вже у свідомому віці?
Я вважаю, що ніяких порад не потрібно тим, хто намагається зараз перейти на українську, і покроково, вперто та зосереджено це робить. Їм підказує серце, їм підказує любов та здоровий глузд. Бо дійсно не можна жити в країні і не знати та не використовувати державну мову.
Для тих, хто ще цього не збагнув, не дійшов до цього, я хочу просто сказати, що не можна жити в країні, не знаючи, і не маючи жодного бажання хоча б доторкнутися до державної мови. Я не знаю, як так може бути, і не знаю, чого деякі люди досі вперто не хочуть цього. Тому що ознака особистості це завжди – розвиток, саморозвиток. Усі наративи про те, що людина виховувалась російською – це маячня. Я теж виховувався в російськомовному середовищі. Навчався та здобував вищу освіту також російською. Але я живу тут, в Україні і я хочу жити тут. І я хочу бачити Україну європейською країною. Жодного виправдання для тих, хто вперто не хоче вивчати, спілкуватись чи володіти українською мовою. Якщо ти живеш в Україні, є громадянином України, ти маєш знати державну мову. Українська література - неймовірна. Зануртеся у цей світ, як він звучить, як він надихає. Нещодавно відчув це ще раз, коли озвучував літературний подкаст для проєкту «UГолос: Книжкове укриття».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Я ніколи не пробачу і не забуду того, що робить росія”, - ведучий Олексій Суханов
Що допомагало вам у вивченні української мови на рівні побуту, мислення та вільного володіння?
Я наведу два прості приклади. Жіночка хоче нову сумку – вона бачить ціль, не бачить перешкод. Чоловік хоче нову автівку – він бачить ціль, не бачить перешкод. Завжди потрібно ставити собі мету і до цієї мети просуватись. Якщо ти чогось хочеш – то ти обов’язково цього досягнеш. Усе в цьому світі дуже просто: якщо людина ставить собі ціль – вона цієї мети і досягає.
Якими ви бачите українців та Україну після перемоги?
Знаєте, Україна за понад 30 років Незалежності вже занадто багато випробувань пережила. Мені здається, що вже досить Якщо ми не змінимось, якщо ми не будемо працювати над собою щодня і не станемо європейцями по суті своїй, ми просто втратимо Україну. Не може Україна на кожному етапі свого розвитку розраховуватись людськими життями. Це не тільки жорстоко, а й безглуздо та безвідповідально. Я думаю, що в українців не залишається жодного шансу, аби не відпрацювати ті помилки, які були зроблені за понад 30 років незалежності. Ми не маємо права ніколи забувати ту трагедію, яку Україна досі переживає. Іншого шляху немає. Робити за нас ніхто нічого не буде. Навіть Господь Бог може допомагати, захищати, але не може працювати за нас. Працювати маємо ми, кожен з нас. І якщо хтось на своєму місці зраджує країні, це гальмує процес. Це повертає країну в «клятий совок», «вузький мир», від якого треба нарешті відмовитись. Нам треба ставати європейцями за своєю суттю, за поглядами, за рішеннями, за світобаченням. Українці мають зрозуміти, що закон існує для всіх однаковий. Посадовці мають усвідомлювати, що вони обіймають свої посади заради того, щоб обслуговувати громадян. Посадовець – це не право, це обов’язок. Нам потрібно ретельно відпрацьовувати такі моменти. Тільки так ми зможемо зберегти Україну. Тільки так ми можемо гарантувати своїм дітям світле майбутнє, щоб вони жили в цивілізованій країні. В країні, де суспільство об’єднують цінності рівності, свободи, демократії, рівністї, верховенство права, поваги до прав людини та гідності. Де у літніх людей гідний рівень життя, про щасливі усміхнені родини, красиві міста, простір яких бережуть, про те, що на вулицях немає безпритульних хвостиків.
Чи є у вас мрія або ціль на «після перемоги»?
У мене є така мрія, але я не буду про неї казати, вона ж тоді не спрацює. Це ж велика таємниця про яку я не можу казати. Але я можу засвідчити, що вона є, і що вона пов’язана зі щасливою Україною. Більш того, я закликаю кожного мріяти. Я закликаю кожного планувати своє майбутнє, тому що будь-яка війна має свій кінець. І життя триває. Ми маємо бути готові для подальшого життя. Мріяти та планувати потрібно, тому що це надихає. Мрії зараз вам дають натхнення, а ми нашим мріям – віру та відданість. Мрії люблять тих, хто віддано вірить. І тоді вони здійснюються!
Телеканал 1+1 Україна оголосив збір історій для ток-шоу “Говорить вся країна”, ведучим якого став відомий тележурналіст Олексій Суханов. Відтепер кожен телеглядач може поділитися власною резонансною історією і стати частиною нового проєкту на 1+1 Україна. Для того, щоб ваш життєвий досвід був почутим, потрібно заповнити анкету, детально описати події, які сталися з вами і вашою родиною, поділитися фотографіями або відеоматеріалами. Жодна історія не повинна бути забутою у такий складний час, адже місія ток-шоу “Говорить вся країна” — віднайти правду та встановити справедливість в найскладніших життєвих ситуаціях, навіть в умовах воєнного часу. Посилання на збір історій тут.
Нагадаємо, для того, аби 1+1 Україна був у переліку каналів вашого телевізора/приймача (для налаштування прийому 1+1 Україна через Т2), необхідно провести процедуру повторного сканування телеканалів. Наводимо інструкцію, як це зробити.
Головне токшоу України "Говорить вся країна" дивіться з понеділка по четвер о 19:30 на телеканалі 1+1 Україна або на Київстар ТБ.
Соціальні мережі "Говорить вся країна"
