Як російська пропаганда переписує художню літературу на прикладі твору Миколи Гоголя "Тарас Бульба" (фільм «Скарби нації» Акіма Галієва)

Як російська пропаганда переписує художню літературу («Скарби нації» Акіма Галієва)

росія віками привласнює та паплюжить українські історико-культурні цінності, а в розрізі цього — переінакшує нашу літературу.

Поділитися:

Століттями росія забороняє неугодну їм українську літературу, переписує тексти українських учених та письменників й через російську пропаганду паплюжить згадки про Україну, а часом і зовсім уникає цих згадок.

Наскільки серйозно і безпринципно російська влада діяла хоча б два століття тому показано у фільмі «Скарби нації» Акіма Галієва. У національному музеї-заповіднику імені Гоголя у селі Гоголеве Полтавської області Катерина Чернова, зберігачка фондової колекції, показала на прикладі повісті "Тарас Бульба" наскільки ретельно перевірялися книги та як коректори змінювали текст.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від Батурина до Бучі: історичні факти, які підтверджують, що росіяни вбивали і катували українців століттями (фільм «Україна. Повернення своєї історії»)

"Тарас Бульба" — один із найвідоміших творів про козаків. Упродовж років саме ця книга, починаючи зі школи, формувала образ козацтва. Та, на жаль, сьогодні ми й наші батьки знаємо повість "Тарас Бульба" вже підрихтовану, і вона в корені відрізняється від першодруку.

► У першій главі першодруку можна прочитати такі строки: "Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли только возникнуть в грубый XV век.. Во время правого и неправого понятия о землях...".
У відредагованій версії ми читаємо таке: "В тяжелый XV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная россия...".

Катерина Чернова зазначила:

Крім цього, у першоджерелі Гоголь пише: "Владениям, каким пренадлежала тогда Украина". Тобто Гоголь пише про Україну. В оригіналі нема слів про "первобытную россию".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як московія привласнила собі назву «Русь»: історичні факти у фільмі «Україна. Повернення своєї історії»

► Остання глава — прощання Тараса Бульби з побратимами. У першоджерелі можна прочитати таке: "Прощайте, паны-браты товарищи — говорил он им сверху, — вспоминайте иной час обо мне. Да глядите, прибывайте на следующее лето опять! Да погуляйте хорошенько!".
У відредагованій версії залишилось тільки "Погуляйте хорошенько" і вставлено цілий абзац: "Придет же время, будет время, узнаете вы, что такое православная русская вера! Уже и теперь чуют дальние и близкие народы, подымется из русской земли свой царь, и не будет в мире силы, которая бы не покорилась ему!..", а також фраза: "Да разве найдутся на свете такие огни и такая сила, которая бы пересилила русскую силу!". 

Тобто на початку книги замінили слово, а наприкінці — вставили цілий абзац. Уявіть, як була покроєна вся книга. Складно сказати, скільки перевидань зазнала повість "Тарас Бульба" після 1835 року, а тим паче який її загальний наклад. Ще важче осягнути кількість людей, які завдяки малопомітним правкам підсвідомо сприймали козаків як російську силу. 

Дивіться увесь фільм «Скарби нації» Акіма Галієва:

Новини по темі