"Ми не даємо забувати про Україну: про нас пам'ятають, нас підтримують", — Дарʼя Петрожицька про те, як співає, аби допомогти Україні

Актриса «Папіка», який показують з понеділка по четвер о 20:00 на ТЕТ, поділилася своїм досвідом у волонтерстві та яку має мрію.

Дарʼя Петрожицька, українська актриса театру та кіно, відома головною роллю в серіалі «Папік», від початку війни поїхала з Києва, але продовжує допомагати Україні навіть з-за кордону: використовує свої таланти, аби збирати кошти для наших захисників та українців, які постраждали від повномасштабного вторгнення. Дарʼя розповіла про свій досвід у волонтерстві та про що мріє у майбутньому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не існує нічого неможливого для українського народу", — Дарія Рибак про волонтерство у проєкті "Знайти своїх"

Співати, аби наблизити перемогу

«Щонеділі в Гамбурзі наша команда Free People Voice, яка сформувалася тут з українців, влаштовує благодійні концерти в підтримку України. На заходах ми збираємо пожертви, навіть жартуємо, що ми як у церкві пускаємо коробку по руках під час наших співів — так і збираємо кошти. Зараз ще додали способи, як можемо це робити: одна з учасниць є не тільки співачкою, а й художницею. Вона намалювала свої картини, які ми надрукували, зробили листівками та продаємо за донати. А я тепер ще власноруч плету браслетифенічки, які теж продаватимемо.

Спочатку довго збирали на машину — назбирали та нарешті відправили гроші, але зараз вирішили покривати після кожного концерту поодинокі збори, адже так буде швидше та можливо навіть краще для наших захисників та їхніх потреб. А в суботу раз на два тижні відбувається велика хода на підтримку України, яка проходить у центрі Гамбурга, а після неї мітинг з промовами або піснями — в залежності від подій в Україні. Але мотивувальні виступи, звернення до німців дійсно працюють, тому що скільки часу ми, українці, вже тут, ми не даємо забувати про Україну: про нас пам'ятають, нас підтримують».

Як усе починалося

«Ще на початку вторгнення росії я здебільшого займалася інформаційною війною в інтернеті: блокувала ботів і, на жаль, марно розповідала правду своїм російським підписникам, але потім закинула це, тому що зрозуміла, що до них нічого не доходить. Потім уже, коли поїхала до Гамбурга на двадцятий день війни, вперше вийшла на мітинг, познайомилася з волонтерами та почала щось робити, так і сказала: “Привіт, я актриса. Я з України. Я буду робити що завгодно: співати, говорити, плести сітки, аби лише допомагати”».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми добре єднаємося проти когось, треба навчитися єднатися за щось», – Єгор Гордєєв розповів про волонтерство, роботу та особисте життя під час війни

Волонтерство як робота в задоволення

«Мені здається, більше сприймаю це волонтерство та допомогу Україні як щось обов'язкове для мене — я не можу інакше та вважаю, що кожен українець має допомагати чим може, а особливо ті українці, які зараз тимчасово перебувають за кордоном. Навіть якщо вони просто прийдуть у суботу на мітинг, то вони вже щось зробили, а якщо можуть робити більше — це навіть краще. Волонтерство я вважаю своєю роботою та отримую від цього задоволення: коли ти знаєш, що зміг допомогти, це додає тепла в серці. Але війна ще не закінчилася. Треба продовжувати далі допомагати. Через те, що я вважаю, що зобов'язана волонтерити, попри внутрішній стан, здоров'я, руки не опускаються: просто йду та роблю все, аби допомогти».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наша місія під час цієї війни — дати людям можливість мати доступ до правдивої, перевіреної інформації", — ведуча ТСН Соломія Вітвіцька про роботу під час війни та волонтерство

Допомагати та не хизуватися

«Успіхи у волонтерстві не вимірюю. Зараз не на часі порівнювати свої успіхи, тому що я, як публічна людина, можу розказати про те, що я зробила, а є люди, яких, наприклад, не знає вся Україна, але вони можливо роблять набагато більше, та про це ніхто не знає. Головне для себе розуміти, чи достатньо ти зробив наразі, та чи зможеш завтра зробити ще більше. Не треба мірятися зараз — просто треба робити».

Волонтерська мрія та віра в перемогу

«Маю мрію, щоб війна закінчилася, і ми нарешті перемогли. Щоб було менше потреби у волонтерстві. Можливо в майбутньому хотіла б, повернувшись в Україну, організувати свій благодійний фонд, завдяки якому б могла збирати кошти та допомагати людям і тваринам. Пʼять гривень, десять — це вже допомога. Розумію, що всі починають звикати до такого життя, але краще ми будемо більше допомагати — так скоріше настане в Україні мир, і заживемо своїм життям, повернемося додому та будемо щасливі. Тож допомагаймо! До останнього, до перемоги та навіть після, адже потім нам всім вибудовувати нашу неньку Україну».

А разом з наближенням перемоги, не забувайте підтримувати бойовий дух і заряджатися приємними емоціями: дивіться з понеділка по четвер о 20:00 найпопулярніший серіал «Папік» на телеканалі ТЕТ, у якому Дарʼя Петрожицька грає головну роль разом зі Станіславом Бокланом.

Світло завжди перемагає морок!