Унікальні історії арбітра-нейрохірурга у «Профутбол Digital»: про гелікоптерний рейд до Маріуполя, операції в бункерах та цинізм росіян
Спортивний проєкт групи 1+1 media – «Профутбол Digital» – поспілкувався з футбольним рефері Дмитром Кубряком, який рятував українських бійців на металургійному комбінаті імені Ілліча та перебував у російському полоні.
До 24-го лютого Дмитро Кубряк поєднував дві професії – нейрохірурга та футбольного рефері. На початку повномасштабного вторгнення він рятував життя українських захисників у Дніпрі, а далі на гелікоптері був доправлений до Маріуполя, адже не міг залишатися осторонь всіх подій.
В інтерв’ю для «Профутбол Digital» Дмитро розповів про подвиги лікарів на війні, хоробрий захист на заводі Ілліча та дивовижну, успішну операцію в бункері. Автор матеріалу – спортивний журналіст Роман Куплевацький.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Профутбол Digital” показали реалії життя українських захисників на передовій
«З седерини березня, якщо я не помиляюсь, наші спецслужби спільно з керівниками полку «Азов» почали організовувати гелікоптерні рейди до Маріуполя. Доправляли особовий склад, якусь кількість боєкомплекту. 28-го березня командир нашого госпіталю зібрав особовий склад хірургічної та анестезіологічної клінік і запропонував полетіли у Маріуполь з метою підсилення медиків, які там працювали. Я та ще троє моїх колег висловили бажання… Нікому не пояснював своє рішення. Коли я вступав до лав ЗСУ (у вересні 2022 року), хотілось бути корисним для держави, для бійців, які боронять Україну.
Маріупольський госпіталь знаходився в оперативному підпорядкуванні м. Дніпра. Ми постійно отримували інформацію про те, як та де працюють наші колеги-медики, якими силами вони володіють - людськими, матеріальними. Коли ми дізналися, що 16-го березня росіяни розбомбили госпіталь, і наші колеги перебрались на заводи, в бункерні приміщення, і яка кількість поранених там перебуває… Якщо ми в Дніпрі працювали в режимі 24/7, то вони працювали на межі людських можливостей. Кожен з них – лікар, медсестра – герої України», – підкреслив Дмитро Кубряк.
Крім того, герой випуску розповів про те, яким був шлях на «Азовсталь», а згодом – на комбінат імені Ілліча, як були обладнані операційні в бункерах, які методи психологічного впливу використовували російській військові під час перебування наших захисників у полоні.
«Це було наскрізне поранення в голову. Коли занесли цього пораненого, він був ще у свідомості. Знайшовши вхідний та вихідний отвори, помітив, що він почав «загружатися»...Якщо спершу він був у свідомості, то через 15 хв це вже була кома… Питання було в тому, наскільки доцільним буде наше втручання у цьому випадку. Людина помирала на очах… Проте у нас якраз зменшилася інтенсивність надходження хворих. Й анестезіолог сказав так: «Якщо ми нічого не зробимо - він загине. Якщо хоча б спробуємо – можливо, у нього буде хоч якийсь шанс».
Десь через тиждень після операції він піднімався, намагався брати ложку та їсти самостійно. У тих умовах це була фантастика. Коли потрапили у полон, ми загубилися, його забрали в лікарню представники російських військових. Тижня за три в колонію почали повертати поранених і я бачив його у цьому автобусі. Бачив, що він живий», – пригадав арбітр-нейрохірург.
Дивіться повний випуск:
