Як Бандера став найбільшим нічним жахом Кремля: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Степан Бандера — батько нації для українців та німецький колаборант для росіян. Звідки пішов міф про Бандеру-нациста? У “Реальній історії”, що виходить кожної неділі о 23:20 на "1+1 Україна", Акім Галімов розповів про діяльність Степана Бандери та ОУН під час Другої світової війни.

Радимо прочитану першу частину розповіді про Степана Бандеру, яка охоплює його діяльність до кінця 1930-х.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ким насправді був легендарний отаман Іван Сірко: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Степан Бандера та ОУН у Другій світовій війні

Після замахів та диверсій, організованих Бандерою, його ув’язнили у Польщі. Загалом місцева влада арештовує близько тисячі українських політичних активістів. Бандера у в’язниці разом з іншими українцями організовує опір проти утисків. 

23 травня 1938 у Нідерландах російські спецслужби убивають лідера ОУН. Новим очільником стає військовий та політик Андрій Мельник. За кілька днів Європу сколихує Друга світова війна. Польських в’язнів звільняють, і Бандера переїжджає до Кракова. Там він зустрічається з ОУНівцями Романом Шухевичем, Ярославом Стецьком та Миколою Лебедем. Мельник хотів укласти союз із німецькими службами як спосіб захиститися від більшовицького свавілля. Низка членів ОУН від цього рішення були, м’яко кажучи, не в захваті. 10 лютого 1940 відбувається розкол організації на дві течії — під проводом Бандери та під проводом Мельника. Такий розвиток подій мав негативний вплив на сили всього націоналістичного руху. Усі члени мали одну мету — звільнення українського народу, але різниця у поглядах стала вирішальною.

Бандера проти СРСР

Чи був Бандера тим жахливим колабораціоністом, яким його змальовують на росії. Почати варто з того, що у Другу світову війну СРСР вступила як союзник Німеччини, тож такі закиди про зраду виглядають щонайменш лицемірно. Під час окупації західної України НКВС почали арешти бандерівців. Лише у  червні 1941 розстріляли 20 тис. українських ув'язнених, а за пів року провели 4 депортації, під час яких примусово вивезли 300 тис. українців Галичини та Волині.

Однак такі дії не залякали населення, а навпаки мобілізували. У квітні 1941 ОУН схвалюють постанову про створення власних збройних сил. Було прийнято непросте рішення: вийти на контакт з німецькою розвідкою, щоб пройти тренування у нацистській армії. Усі розуміли, що війна між тоталітарними режимами неминуча, тому варто щонайшвидше підготувати власні воєнні підрозділи. Ці спецзагони ввійдуть у історію як “Нахтігаль” та “Роланд”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як російська пропаганда спотворила діяльність Богдана Хмельницького: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

“Роланд” і “Нахтігаль”

Голова німецької розвідки Вільгельм Канаріс дозволив підготовку українських підрозділів у піхоті Вермахту. Так утворилися “Нахтігаль” та “Роланд”, до лав яких входив і майбутній очільник Української повстанської армії Роман Шухевич. ОУН сприймали Третій рейх як ситуативного союзника, з яким надалі за потреби будуть воювати.

Проголошення незалежної України

30 червня 1941 “Нахтігаль” входять до Львова. По місцевому радіо лунає Акт відновлення української державності від ОУН. Було створено уряд, лідером якого став Ярослав Стецько, місцеві органи влади на Галичині, Буковині та Волині, та власну армію. Львів, який до цього 2 роки був під гнітом радянської влади, радо зустрічав ОУНівців. Та німецькій стороні ці події були зовсім не до вподоби: за три дні уряд, а згодом і Степана Бандеру арештовують. Лідер націоналістів відмовляється скасувати Акт незалежності, за що його ув’язнюють та через рік відправляють до концтабору. Коли “Нахтігаль” та “Роланд” дізнаються про події на Заході та усвідомлюють, що нацисти не дозволять українську державність, бійці починають вимагати звільнення арештантів. Через їх протести спецзагони виводять з території України, а у 1942 вони відмовляються продовжувати контракт з німецькою армією.

Варто зазначити, що немає жодних документів, що підтверджують участь “Нахтігаль” та “Роланд” поліцейській діяльності на окупованих нацистами територіях та стратах населення. Про розділи не згадували на Нюрнберзькому процесі. Метою українців у німецьких лавах була незалежність, і коли вони зрозуміли, що нацисти цього не дозволять, ОУНівці відмовилися всі співпраці. З іншого боку, вони чітко усвідомлювали всі звірства Третього рейху, і це не варто замовчувати. Адекватне сприйняття власної історії, зі всіма позитивними та негативними моментами, необхідне для демократичного суспільства.

Попри арешт Бандери, ОУН продовжують діяти, у травні 1943 утворюється УПА. Німецьких нацистів та СРСР оголошено ворогами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди зникли рештки Ярослава Мудрого з Софійського собору: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Міф про “кривавих бандерівців”

У 1944 німці залишають Україну, тож УПА залишаються сам на сам з більшовиками. У лавах армії було 120 тисяч бійців, ще 800 тисяч місцевого населення підтримували опір. Машина СРСР запускає величезну кампанію антибандерівської пропаганди — поширюють книги, випускають фільми. У росіян це спричиняє бандерофобію, а для українців підсилює статус національного героя.

Батько нації Степан Бандера

Під кінець війни Бандера виходить з концтабору. Було вирішено, що безпечніше очільнику українських націоналістів буде залишитися закордоном. Під іменем Штефан Попель Степан Бандера разом із родиною оселяється в Мюнхені. Навіть власні діти не знали, ким насправді був їх батько — настільки серйозною була конспірація. На Степана здійснюють низку замахів. Смертельним стає 15 жовтня 1959 — радянський шпигун стріляє в українця пістолетом з отрутою.

За своє життя Бандера пройшов репресії Німеччини, Польщі, СРСР, очолив криваву боротьбу, приймав непрості рішення, доцільність яких досі не є однозначною. Після вбивства “батька нації” у Кремлі були певні, що цим закрили “українське питання”. Та вони помилилися. Як казав Бандера: “Ніщо не зупинить ідею, час якої настав”. 

Дивіться "Реальну історію" з Акімом Галімовим щонеділі на "1+1 Україна" о 23:20 та на YouTube каналі проєкту.