Як козаки створили найпотужніший флот у Чорному морі: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Петро Сагайдачний відомий українцям як блискучий полководець, стратег, меценат та один із найвпливовіших гетьманів козацької доби. Як чоловік зміг добитися таких успіхів та чому його ім'я було авторитетом для польського короля навіть після смерті? У “Реальної історії”, що виходить кожної неділі о 23:20 на "1+1 Україна", Акім Галімов  розповів про життя видатного політика.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Бандера став найбільшим нічним жахом Кремля: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Засновник українського флоту

Петро Конашевич-Сагайдачний походив з родини дрібної православної шляхти, що дало йому шанс на якісну освіту в Острозькій академії та кар’єрні можливості на службі у польського короля. Майбутній гетьман прослужив у реєстровому козацтві кілька років, та раптом пішов до низових козаків на Запорізьку Січ, відмовившись від стабільної престижної роботи. 

Запорожці початку 17 століття промишляли морськими походами проти османів, неодноразово атакувала та грабували турецькі порти, звільняли полонених. У таких операціях славу здобув Петро Конашевич, який отримав прізвисько Сагайдачний за гарні навички стрільби з лука. Спочатку він став керівником 2000-го загону, а у 1614 очолив флотилію. Гетьман був першим, хто проводив не просто рейди, а стратегічні операції. Під його керівництвом кілька разів захоплювали найбільші турецькі порти: Синод, Трабзон, Кафа та навіть Стамбул. 

За Сагайдачного козаків називали найпотужнішою військовою силою у Чорному морі, а європейські ордени пропонували співпрацю задля боротьби з Османською імперією.

Приниження Москви

На початку 17-го століття Московію охопив період міжусобиць та селянських повстань. Місцеві бояри звернулися по допомогу до короля Речі Посполитої, в обмін на російський престол мав сісти польський королевич. Через черговий заколот царем став перший представник династії Романових Михайло, а поляки сприйняли це як зраду. У 1617 королевич починає неуспішний рейд на Москву, і просить допомоги у Сагайдачного. Гетьман проводить справжній бліцкриг і швидко бере столицю в облогу. 

Ймовірно ви пам'ятаєте міф про те, що ця атака припала на козацьку Покрову. Через це, почувши церковні дзвони, Сагайдачний начебто схаменувся і відмовився продовжувати “братовбивчу війну”. Ця легенда — припущення одного історика, яку потім довели до статусу істини в радянських підручниках. Облога дійсно припала на осінь, тому гетьман вирішив не тягнути аж до холодної зими, аби повністю знищити місто. Натомість з російським царем уклали принизливе перемир’я, за яким до складу Речі Посполитої повертають етнічні українські землі: Смоленщину, Чернігівщину, Новгород-Сіверщину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ким насправді був легендарний отаман Іван Сірко: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Політик нового часу

Правління Сагайдачного припало на розквіт Речі Посполитої та постійні утиски українців. Гетьман став першим народним лідером, який здобув підтримку і реєстровців, і запорожців. Він на рівних говорив із владою, а за свою допомогу ставив вимоги: свобода православ’я та козацька автономія. 

Відновлення державної релігії

У 1596 утворилася греко-католицька церква, православна втрачала статус офіційної. Для гетьмана це стало трагедією, адже релігія — важлива частина тогочасної ідентичності. Він сприяв просвітницькій діяльності, спонсорував київське братство, до якого згодом вступив з усім військом. Сагайдачний навіть запросив єрусалимського патріарха, аби той висвятив православну церкву у Києві та відновив статус офіційної релігії. Сприятливим для цього став 1620 рік, адже тоді йшла польсько-турецька війна, і король не став би заперечувати діям потенційних союзників. Він пообіцяв визнати православ’я після перемоги над османами.

Хотинська битва

У 1621 османи почали похід на Варшаву. У липні 300-тисячне військо підійшло до Хотинської фортеці. Об’єднана польсько-козацька армія хоч і була втричі-вчетверо меншою, та змогла відбити загарбників. Унаслідок битви було підписано вигідну для поляків мирну угоду, турецького султана згодом скинули з престолу. Внесок козаків у перемогу складно переоцінити. Та тріумф був неідеальним — Петро Сагайдачний отримав смертельне поранення. Гетьман помер у квітні 1622, а король так і не виконав обіцянку визнати православну церкву. Натомість у 1632 це зробив його наступник Владислав — той самий, якого козаки рятували під Москвою. Так навіть після своєї смерті авторитет Петра Сагайдачного допомагав у політичних питаннях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як російська пропаганда спотворила діяльність Богдана Хмельницького: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Петро Сагайдачний увійшов в історію як перший козацький ватажок, що став лідером нації. Закладена ним ідея державності дасть поштовх Хмельниччині та подальшим спробам відновити незалежність України.

Дивіться "Реальну історію" з Акімом Галімовим щонеділі на "1+1 Україна" о 23:20 та на YouTube каналі проєкту.