«Маємо бути стійкішими»: Акім Галімов - про бурхливу реакцію на зйомки Реальної історії у Трапезній палаті Лаври, до чого тут россія та що робити українцям, щоб протистояти ворогу
Різдвяний епізод історичного проєкту Реальна історія з Акімом Галімовим, знятий в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври, напередодні викликав бурхливе обговорення.
24 грудня о 9:30 на телеканалі 1+1 Україна глядачі побачать спецвипуск проєкту Реальна історія. У ньому Акім Галімов і Євген Колопотенко розкриють рецепти стародавніх українських страв і маловідомі факти про різдвяні кулінарні традиції різних регіонів України. Цим спецвипуском автори мають на меті повернути втрачене та надихнути українців знову полюбити своє.
Зйомки в Києво-Печерській лаврі стали каталізатором бурхливого обговорення в українському та російському маніпулятивному медіапросторі. В інтерв’ю сайту 1plus1 Акім Галімов розповів, чому виникла така реакція, яка роль россії у цій історії та дав поради українцям, як розпізнати ворога та що можна зробити, щоб відбивати подібні масштабні атаки проти України.
У спецепізоді «Реальної історії» до Різдва ви розкрили забуті українські кулінарні традиції. Яка з них вас вразила найбільше, та яку ви обов'язково додасте до своїх традицій?
Ми з дружиною та дітьми святкуємо Різдво, у нас завжди 12 страв, але після запису різдвяного епізоду «Реальної історії», захотілось додати деякі з тих страв, про які ми говорили з Євгеном Клопотенком. Зокрема, мене дуже сильно вразив їстівний кисіль – це надзвичайно смачний твердий кисіль, ба більше, приготований з гороху. Це точно те, що хотілось би додати до нашого різдвяного столу. І також його історичність — це один із тих рецептів, які команда Євгена Клопотенка знайшла в архівах Києво-Печерської Лаври.
Ще мені дуже сподобались «Панянки» – це суто наше, українське печиво і цікаво, що його розмальовували не штучними барвниками, як зараз, а буряковим соком. Та й сам розпис — дуже цікаве заняття, яке можна робити разом з дітьми, родиною. Я думаю ці дві страви ми точно додамо до нашого святкового столу на Різдво.
Як надихнути українців плекати своє та вивчати історію, особливо – включати критичне мислення?
Це дуже філософське запитання. Ми з командою вже понад 10 років займаємось створенням історичного контенту і таким чином прагнемо зацікавлювати українців власною історією, культурою та традиціями. Ми розповідаємо про різних героїв нашої історії, показуємо багато музеїв, артефактів, їх колекцій, показуємо палаци, а зруйновані – відтворюємо у 3D. Тобто ми займаємось популяризацією історії, мені здається, що такий контент надихає українців на те, щоб дізнаватись ще більше.
Як включати критичне мислення — це, мабуть, до кожного питання окреме. Просто знати, що сьогодні дуже легко можна скористатись емоційним станом, в якому знаходиться українське суспільство через війну. Суспільство надзвичайно вразливе, втомлене, накручене, тому легко робити такі вкиди, як це відбулось після наших зйомок, про те, що нібито ми в Лаврі готували. Це все почало одразу розноситись по телеграм-каналах, по російських ЗМІ, а частина українців піддались впливу цього російського ІПСО. Очевидно, що ми маємо бути стійкішими, розуміти, що таке інформаційна гігієна, перевіряти інформацію та джерела і, звісно, не поширювати інформацію доти, доки ви не пересвідчитесь, про що реально йшлося. Думаю, якби люди, які репостили дописи про нашу з Євгеном Клопотенком зйомку в Трапезній палаті Лаври, подивилися епізод «Реальної історії», у них одразу б відпали всі запитання щодо того, що там відбувалося і чи можна знімання історичного проєкту, де ми розповідаємо про українські традиції, називати «кулінарним шоу».
Зйомки випуску в Трапезній Києво-Печерської Лаври викликали бурхливі обговорення в Мережі. Чому саме це місце обрали? Найпопулярніший коментар, який можна зустріти під дописами про різдвяну «Реальну історію», це «Трапезна для того й існує, щоб у ній їсти». Чому, на вашу думку, виникла така реакція та яка роль ворога у цій історії?
Знімати у Трапезній палаті Києво-Печерської Лаври була саме моєю ідеєю. Кілька місяців тому я був запрошений і відвідав презентацію стратегії Києво-Печерської Лаври, яку проводив генеральний директор Заповідника Максим Остапенко, і яка відбувалась у Трапезній палаті. Я був вражений цими розписами кінця XIX ст., самим приміщенням, його атмосферою. Коли згодом з командою думали щодо створення епізоду напередодні Різдва – такого доброго, світлого, щоб розібратися, звідки коріння наших кулінарних традицій, чому ми готуємо ті чи інші страви – то я одразу зрозумів, що ми маємо це зробити саме там. Це наша українська історія, наша українська пам'ятка, яку ми маємо популяризувати. Мені хотілось не просто використати красиве приміщення, а саме популяризувати Києво-Печерську Лавру, яка повернулась до України після років панування там московського патріархату, щоб люди дивились, туди приходили, відвідували це місце.
Я вже казав раніше: росіяни готувалися. Завжди напередодні річниць, пов'язаних з отриманням Томоса (грудень і січень), росіяни активізовуються. Московський патріархат, який є агентом кремля та ФСБ тут, починає всіляко атакувати наш рух, направлений на те, щоб якраз видавити їх з України. Власне, вони розкрутили це ІПСО, ми це чітко відстежували з командою, чітко розуміли, що це штучно запущена акція, яку, на жаль, підхопили й деякі українці.
Дайте корисні поради українцям, як розпізнати ворога та що конкретно можна зробити, щоб відбивати подібні масштабні атаки проти України?
По-перше, потрібно дивитися, хто починає вкидувати ту чи іншу інформацію. От що стосується цієї історії зі зніманням, ми чітко бачимо, що передусім це почали розповсюджувати проросійські блогери, спікери. Також багато російських ЗМІ це підхопили, бачимо окремі сторінки, пов'язані з УПЦ МП, які почали розповсюджувати цю інформацію. Потрібно завжди дивитися, хто перший починає все розганяти, якщо ви розумієте, що це ресурси, наближені до росії, а це легко розпізнати, то очевидно це не потрібно поширювати.
Часто буває, що починає поширюватись наратив, але першоджерело знайти неможливо. Так відбувалось, коли росіяни хотіли розхитати у нас ситуацію, пов'язану з ВПО. Я сам бачив історії, коли люди, мої добрі знайомі, друзі, починали перепощувати історії про те, що приїхали переселенці до Львова, все зіпсували, більше ніколи не буду здавати їм квартиру…Потім ти починаєш шукати, хто поселив в себе цих людей, щоб знайти першоджерело і не можеш, бо цих людей не існує й історія не відбувалась, але вона так активно поширюється по соцмережах, що люди починають вірити в неї. Важливо дивитись на першоджерело і розуміти: це реальна людина опублікувала чи якийсь бот.
скабеєва присвятила цій темі цілий ефір. І те, що у московії цей випуск став настільки тригерним, все ж таки свідчить про те, що українці рухаються у правильному напрямку. Це, безумовно, один із приводів обов'язково подивитися випуск. Але який все ж таки головний?
Я за те, щоб ми не оглядались на москву, на їхні реакції. Мене особисто, звісно, дуже тішить те, як їм «підпікає», але глобально епізод потрібно дивитись не через це. Епізод потрібно дивись через Україну передусім і через наші українські традиції. Мені б дуже хотілось, щоб ми не просто ставились до цього свята виключно через те, що так робили наші пращури, а щоб ми дізнавались, чому вони так робили. Саме ось ці запитання: чому саме так, чому саме така традиція, звідки вона походить – відкривають багато невідомих сторінок нашої історії, розкривають нашу культуру, особливості. От мені б хотілось, щоб українці подивились цей епізод тому, що він розкриває дуже цікаві сторінки, які стосуються традицій святкування нашого Різдва.
Безумовно, ця ситуація показала, що є й гарні новини - у коментарях у соцмережах чимало українців намагалися пояснити, чому цей «скандал» - це підступи ворога і дякували за те, що ви продовжуєте плекати українські традиції та що сьогодні в Лаврі говорять саме про українську історію. Як, на вашу думку, все ж таки змінилось українське суспільство за ці роки війни?
Мені важко сказати, потрібно проводити глибинні соціальні дослідження. Те, що я бачу (і, думаю, це всі бачать) — суспільство надзвичайно поляризоване, дуже легко можна запалити якоюсь темою й сама реакція буде дуже бурхлива. Для мене певною мірою було здивуванням, чому були такі гучні реакції. Чомусь наша Facebook-бульбашка вхопилась за наші з Євгеном фотографії, і саме це, по факту, стало однією з головних тем українських соцмереж на три дні. Ми бачимо, що суспільство емоційно реагує на певні речі й маємо розуміти, що це наслідок впливу росіян, які всіляко намагаються «качати» настрої в Україні. Їм потрібна нестабільність, щоб ми поляризувались, сварились, але ми маємо розуміти, що українці єдині. Ми спільно протистоїмо дуже великому ворогу, так буде й надалі.
Одна зі страв була взята саме з архівів Лаври. Чому обрали саме її та чи були ще якісь історичні відкриття, які не потрапили до випуску?
Ми одразу узгодили з Євгеном, про які страви будемо говорити, тому не було таких страв, які не потрапили до випуску. Все, що було приготовано заздалегідь та принесено, потрапило до кадру.
Це не перший випуск «Реальної історії», який Ви знімаєте у Лаврі. Що найбільше вразило із відкриттів, які довелось зробити тут?
Ми дійсно не перший раз знімаємо на території Києво-Печерської Лаври. Хочу сказати, що кожне місце, де ми фільмували, так чи інакше вражало своєю історією, своєю давністю, сторінками історії, які ці місця зберігають. Звісно, один із фаворитів, мій особистий топ — Успенський собор. Він був підірваний, той собор, який ми бачимо зараз, був відновлений уже за часів Незалежності, проте частина стін того собору залишились, як і підземелля. Ми колись там знімали [у підземеллях] й це дуже особливий простір, який буквально дихає історією.
Мене на території Лаври вражає Церква Всіх Святих — храм, що збудований на кошти Івана Мазепи. Усередині там неймовірні розписи, а сама ця пам'ятка є яскравим прикладом козацького бароко. І також печери, ми неодноразово знімали і в дальніх, і в ближніх печерах, це дуже особливий, дійсно сакральний простір. Це місце не залишає байдужим, яку б віру ти не сповідував, до якої конфесії не належав. Це місце є святим і ти щось особливе відчуваєш, коли розумієш, як там жили монахи, під землею, як вони випробували там силу свого духу — це дійсно вражає!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рецепт зі спецвипуску Реальної історії: Євген Клопотенко розповів, як приготувати гарячу кутю з халвою
Зйомки різдвяної «Реальної історії» мали й благодійну мету. Усі виручені кошти від глядачів, що були присутні під час знімань, будуть спрямовані на втілення мрій дітей героїв, які втратили одного або двох батьків через війну. Розкажіть, які мрії допомагає втілювати ваш проєкт?
Виручені кошти будуть направлені на втілення матеріальних бажань дітей героїв, які втратили одного або обох батьків внаслідок війни, у межах проєкту «Здійсни мрію» від 1+1 media спільно з фондом Liberty Ukraine.
Дуже хочеться підтримати таких дітей, хочеться, щоб, попри пережиті трагедії, вони вірили в дива, відчували підтримку та турботу від усієї України. Ми маємо розуміти, що їх батьки загинули заради всіх нас, віддали життя, щоб Україна залишалась вільною. Підтримувати таких дітей — наша відповідальність.
Не пропустіть різдвяний спецвипуск проєкту Реальна історія 24 грудня о 9:30 в ефірі телеканалу 1+1 Україна!
