«Ми мусимо прикласти максимум зусиль, аби російських і білоруських атлетів не допустили», — Ярослава Магучіх, українська легкоатлетка

Ярослава Магучіх розповіла про те, як щоразу сприймає болісні новини з рідного Дніпра (інтерв'ю) - 1+1

Бронзова призерка літніх Олімпійських ігор 2020 року та кількоразова чемпіонка Європи Ярослава Магучіх розповіла про те, як щоразу сприймає болісні новини з рідного Дніпра.

Поделиться:

Група 1+1 media продовжує розповідати про українських чемпіонів, які боряться з росіянами та білорусами на спортивному фронті, роблячи все можливе для того, аби представнків терористичних країн відсторонили від усіх міжнародних змагань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проєкту «Спортивний фронт» — рік: група 1+1 media розповідає про боротьбу з росіянами та білорусами на міжнародній спортивній арені

Цього разу українська легкоатлетка, бронзова призерка літніх Олімпійських ігор 2020 року та кількоразова чемпіонка Європи Ярослава Магучіх розповіла про те, як щоразу сприймає болісні новини з рідного Дніпра та чому відсутність українських спортсменів на Олімпіаді буде провалом.

Нагадаємо, що ініціатива «Спортивний фронт» реалізується групою 1+1 media за підтримки Міністерства закордонних справ України, а також видання Tribuna.com. «Спортивний фронт» стартував у червні 2022 року та вже охопив мільйонну аудиторію у соціальних мережах та на телебаченні. 

Болісно спостерігати, як ракети прилітають в цивільні райони та домівки. росія постійно підтверджує, що вона — країна-терорист. 

Ви родом з Дніпра, який нині росія безжально обстрілює. Яким ви пам’ятаєте довоєнний Дніпро? Як місто та дніпряни змінилися від початку повномасштабної війни? Які емоції ви проживаєте, коли читаєте новини, подібні до цинічного ракетного влучання в житловий будинок? 

Насправді місто змінилося в перші дні повномасштабного вторгнення — з’явилися блокпости та протитанкові їжаки. Велика кількість людей була в магазинах, вони купували продукти, речі, медикаменти та везли в пункти прийняття. Все це потім передавали військовим. Звичайно, що Дніпро об’єдналося та допомагало. До того ж місто прийняло багато переселенців і продовжує їх приймати. Зараз люди намагаються продовжувати жити та працювати. Всі усвідомлюють, завдяки кому вони можуть це робити — завдяки нашим військовим, які нас захищають. До речі, у багатьох кав’ярнях Дніпра зробили опцію, яка дозволяє задонати на наші Сили оборони. 

Болісно спостерігати, як ракети прилітають в цивільні райони та домівки. росія постійно підтверджує, що вона — країна-терорист. Проте ми, українці, надзвичайно сильні. Всі об’єдналися та допомагаємо одне одному. І ми обов’язково переможемо. 

Ярослава Магучіх

Чого вам по-особливому нині не вистачає через повномасштабну війну в Україні?  

Не вистачає живого спілкування. Велика війна розкидала всіх по різних містах і навіть по різних країнах. Невідомо, коли всі повернуться і коли буде можливість зібратися, аби посидіти за одним столом і потеревенити про якісь дрібниці. 

Для цього ми і стрибаємо у висоту, аби про Україну не забували та пам’ятали, що кривава війна продовжується. 

Чи можна сказати, що велика війна стала поштовхом до того, аби через перемоги ще більше говорити про Україну? 

Війна додала ще більше мотивації, щоб показувати результати та виборювати нагороди, а також мати можливість говорити з міжнародними журналістами. Спорт — це теж сфера діяльності, яка дозволяє розповідати про те, що насправді відбувається в Україні. 

Дуже прикро, що деякі європейці не усвідомлюють масштаби горя. Тому говорити треба, показувати треба. 

Крім ваших перемог, світ обговорює ваші патріотичні мейкапи — жовто-блакитні стрілки. У який момент у вас виникла ідея виходити на змагання з таким мейком? Що стало поштовхом до цього? 

Поштовхом стало те, що на комерційних змаганнях ми виступаємо у формі нашого спонсора. Ми не можемо виступати в українській формі. Тож думала над тим, як я можу показати всьому світу, що я з України. Ось так і вигадала цей мейкап. Зрозуміла, що слід використитати кольори нашого прапору. І це дало свій ефект. Усі запитували, чи це кольори нашої країни. До початку змагань люди, які не пов’язані зі спортом, підходили та висловлювали слова підтримки. 

Ярослава Магучіх

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Замість Вімблдону – найгарячіша точка, незламний Бахмут», – експерша ракетка України Сергій Стаховський у проєкті «Спортивний фронт»

Олімпійські ігри — це про людей, які цінують життя інших. Відповідно вони не про росіян і білорусів, які нехтують життями українців і продовжують чинити геноцид нашого народу

МОК продовжує шукати найрізноманітніші шляхи/приводи повернення росіян та білорусів у великий спорт. Міністерство молоді та спорту України видало наказ, згідно з яким українські спортсмени повинні бойкотувати змагання за участі країн-терористів. Ви зазначали, що відсутність українських спортсменів на Олімпіаді буде провалом. Чому нашим спортсменам категорично не можна бойкотувати змагання? 

Олімпійські ігри дивиться весь світ. Навіть ті, хто не цікавиться спортом. Раз на чотири роки вони дійсно вмикають телевізор і спостерігають за змаганнями. Це чудовий майданчик, аби вкотре заявити про Україну на весь світ. Тож мусимо прикласти максимум зусиль, аби російських і білоруських атлетів не допустили. Неприпустимо змагатися на міжнародній арені з терористами.

Новости по теме