"Найкращий метод – це закохувати в мову і допомагати з цим", — Олександр Рудинський про перехід на українську мову, новий фільм "Лишайся онлайн" та улюблений контент

Хоча новий герой суспільно важливої ініціативи «Плюсуй українську» родом з Миколаєва, де здебільшого переважала російська мова, це не завадило йому перейти на українську й вільно нею володіти. У спеціальному інтерв’ю актор театру та кіно Олександр Рудинський розповів, яким був його перехід на українську мову, чи змінилась театральна індустрія за час повномасштабної війни та як проходили знімання в художньому фільмі формату скрінлайф «Лишайся онлайн», прем’єра якого відбудеться вже 28 березня в усіх кінотеатрах країни.

Нагадаємо, 7 лютого 2023 року 1+1 media разом з партнерами запустили проєкт «Плюсуй українську», спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися як вдома, так і в інших сферах життя українською. Проєкт реалізовується 1+1 media у партнерстві зі Всеукраїнським Рухом «Єдині».

Ви родом з Миколаєва, де панувало двомовне середовище. Чи спілкувались українською з самого дитинства?

Я з російськомовного середовища та, на жаль, в повсякденному житті не говорив українською. Були лише якісь поодинокі випадки – наприклад, на уроках української мови. Загалом у моєму оточенні панувала російська мова.

«Тим, хто прагне перейти на українську, можу порадити не соромитись засуджень з боку інших».

У який момент вирішили перейти на українську? Розкажіть про цей перехід. Загалом, що можете порадити іншим людям, які прагнуть перейти з російської на українську? Що, на вашу думку, може допомогти в цьому процесі?

Перейшов на українську приблизно в березні 2022 року, одночасно з моєю дружиною, яка, до речі, родом з українськомовної сімʼї – її батьки говорять українською мовою. Також з нашою дитиною ми з народження говоримо українською. Але між собою, на жаль, спілкувались російською. Потім ми перейшли, при чому дуже швидко.

Тим, хто прагне перейти на українську, можу порадити не соромитись засуджень з боку інших. Наприклад, я дуже часто використовував в розмові елементи суржику, бо мені так легше було переходити. В такому випадку просто треба не зважати на всіх і на те, що будуть про тебе думати.

У процесі переходу може допомогти література. Можете почати читати поезію або художню літературу українською. Мені було не так складно перейти на українську, бо у мене був мовний режим в університеті та я все життя граю українською мовою в театрі та кіно. Але людям, які не практикували цього раніше, слід спробувати почитати літературу, слухати українськомовну музику, дивитись український контент на YouTube.

А як бути з тими, хто продовжує спілкуватись російською та принципово не хоче переходити на українську?

Найкращий метод – це закохувати в мову і допомагати з цим. Іншого шляху не знаю.

Зовсім скоро в українських кінотеатрах відбудеться прем’єра художнього фільму «Лишайся онлайн», в якому ви зіграли одну з головних ролей. Ця кінострічка знята у форматі, унікальному для українського глядача, — скрінлайф. Розкажіть детальніше про цей проєкт, та чим особливий його формат? 

«Лишайся онлайн» виходить в кіно вже з 28 березня. До речі, це перший проєкт, який був у мене під час повномасштабного вторгнення. Окрім цього, вперше в житті я працюю в такому форматі — скрінлайф. Його складність й унікальність водночас полягає в тому, що ти працюєш один, без партнерів, на відстані. Наприклад, я працював з вимкненим телефоном, просто з чорним екраном, і мені допомагали рідери – люди, які були за кадром. Потім мої партнери – Олеся Жураківська, Єлизавета Зайцева – вже працювали з відеоматеріалами, відзнятими мною. Тобто, умовно, я сказав репліку на відео, потім йде пауза, вони мають сказати свою репліку, встигнути це зробити, підлаштувавшись так, щоб ми потрапили по ліпсінгу.

«Відчув супер відповідальність, беручись за цей проєкт».

У фільмі ви зіграли брата головної героїні – Вітю. Поділіться, як відбувались зйомки проєкту? Як вам вдалось вжитись у свою роль? На що чекати глядачам?

Насправді це були дуже виснажливі зйомки. Але коли ти понад пів року без роботи й тут тобі потрапляє в руки такий цікавий матеріал, з такими талановитими партнерами… Я, як зараз, памʼятаю, наскільки це було відповідально для мене, бо ми досі продовжуємо переживати ці жахи. 

Ваш герой у «Лишайся онлайн» говорить суржиком та використовує  в розмові креативні фразеологізми, наприклад, «все буде папєроні». Поділіться, що означає ця фраза? Які ще подібні вислови були використані? Загалом, що ви думаєте про суржик — чи варто його соромитися, чи це абсолютно нормальне явище?

Вислів мого героя «все буде перепоні» означає «все буде супер». Щодо суржику, то це абсолютно нормальне явище. Здається, що у нас більша частина населення говорить якраз суржиком, а не чистою українською мовою. Я вам наведу приклад — коли навчався на другому курсі й мені запропонували першу роль в дуже хорошому кіно, то мене тоді не затвердили саме через те, що я не вмів говорити суржиком. 

Після того я почав прислуховуватись до свого оточення. Наприклад, у моїх двох найкращих друзів – один з Прилук, а інший з Сумської області – був козир в тому, що вони вміли говорити суржиком. Якщо спостерігати зі сторони, поїхати в інші міста, обласні регіони, то можна помітити, що більша частина населення або використовує русифіковані слова, русизми, або спілкується суржиком.

«Театральне мистецтво стало дійсно дуже популярним».

Що можете розказати про сьогоднішній розвиток театральної індустрії? Яких змін ця сфера зазнала після 24 лютого?

Не думаю, що театр зараз зазнав якихось кардинально різких змін. Він, як працював, так і продовжує працювати. Змін зазнав попит на театр. Зараз неможливо купити квитки в театр імені Франка на більшість вистав. Деякі вистави, в яких я беру участь, розпродані вже до кінця травня, тому я сам навіть не можу запросити когось. Театральне мистецтво стало дійсно дуже популярним.

Інколи режисери довго думають про вибір драматургії, про те, що може бути цікавим глядачу. Але тут теж не вгадаєш. Ви можете обрати твір, який будете вважати актуальним для сьогодення, але на нього глядачі не захочуть йти. Таке теж може бути.

Ви зазначали, що після початку повномасштабного вторгнення відмовилися від усього російського і зараз вас не цікавить жодний контент країни-агресорки. Як гадаєте, як ми можемо донести людям, що споживання російськомовного контенту (кіно, музики, програм тощо) впливає на хід війни в України? Чому важливо ізолюватися від росії й тут?

Не знаю, як донести людям, що ми маємо ізолюватися, адже ви ніяк не переконаєте їх. Ніяк. Жодне вбивство, жодне катування дитини, зґвалтування жінки ніяким чином це не перекриє. Я вам одразу кажу. Скільки вже побачило людство жахів, але деякі люди ще продовжують дивитися й слухати російське, для них це все одно не є аргументом. Вони скажуть «до чого тут мова» або «до чого тут цей серіал». Знайдуть тисячу аргументів. Але я ще раз скажу: найкращий вихід з цього – залучати й закохувати у своє. Створювати свій продукт, щоб він був не менш цікавим. Адже російський контент дійсно дуже потужний ворог, і це треба визнавати.

Розкажіть, який контент в мережі переглядаєте особисто ви. Що рекомендуєте подивитися, послухати, почитати?

З музики рекомендую гурт «ДахаБраха», реп-виконавця OTOY, гурт Schmallhausen. З YouTube-каналів – «Історія без міфів» Владлена Мараєва, «Загін кіноманів» Віталіка Гордієнка. Зараз у нас є багато розважального контенту – наприклад, «Леви на джипі», «Ветерани космічних військ», розкішне шоу класного формату мого товариша Жені Яновича «20:23», також Bihus.Info, де роблять цікаві розслідування. Багато чого є, на будь-який смак.