Як Тарас Шевченко став українським ідолом? (Акім Галімов у проєкті "Реальна історія")

Реальна історія
Як Тарас Шевченко став українським ідолом: "Реальна історія" від Акіма Галімова — 1+1

Яким  насправді був Тарас Шевченко у житті?

Поделиться:

Тарас Шевченко — безперечний символ України, духовний батько нації. Та що саме зробило звичайну людину ідолом та найвідомішим українцем за всю нашу багатовікову історію? Про феномен Шевченка розповідає Акім Галімов в проєкті «Реальна історія»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До дня народження Тараса Шевченка: актуальні вірші про Україну та її боротьбу з загарбниками

Початок 19 століття

У цей період суспільство поділено на класи. Кріпаки не можуть нічого, не мають жодних прав, але Тарасові вдається зламати систему і вибратися у вільні люди.

"І саме навколо цього моменту закручена офіційна біографія Тараса Шевченка. Коли її вивчаєш, може здатися, що злет поета — це просто збіг обставин чи благодійність інших людей, переважно росіян. Але насправді все було не так! Шевченко був надзвичайно харизматичною особистістю. Він просто не міг не стати суперпопулярною людиною", — каже Акім Галімов.

Тарасу було 9, коли померла його мати, і 11, коли не стало батька. Повчитися у школі йому випало всього два роки, там він вивчив грамоту та зацікавився літературою. Одним із найулюбленіших авторів Тараса був Григорій Сковорода. Також великий вплив на формування хлопця як особистості справив дід по батьковій лінії — Іван. Він ще дитиною застав повстання селян під назвою Коліївщина і часто переповідав про ті події всім, хто бажав слухати. 

"Тарас ріс під його розповіді про Гетьманщину та волю. Шевченко був кріпаком, але дід розповідає йому про вільні часи. Тобто було розуміння, що кріпацтво це не є природній стан. Все було по-іншому", — зазначає Акім Галімов.

З 14 років Тарас працює козачком в поміщика Павла Енгельгарда. Козачок із Шевченка вийшов такий собі. Він ніколи не був слухняним. Замість мовчки стояти стовпом, весь час наспівував собі під ніс гайдамацькі пісні, а у вільний час, щоб пан не бачив, змальовував картини, а ще при кожній нагоді просив віддати його в науку. Якось Енгельгард застав Шевченка у себе в покоях за за перемальовуванням однієї з картин. Він побив хлопця, а наступного дня наказав кучеру добряче його відшмагати. Ця подія мала кілька наслідків для Тараса: 

"Після побиття пан згадав прохання Тараса і, можливо, через докори сумління, дозволив відвідувати уроки малювання. Дослідники вважають, що Шевченко вчився в одного з найкращих литовських живописців — Яна Рустема. Як пізніше згадував сам Шевченко, саме тоді в нього з’явилися думки: "А чому б і нам, нещасним кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші?"

У 16 років Тарас був хлопцем середнього зросту, привабливої зовнішності, з приємним голосом і дуже подобався дівчатам. У Вільно він познайомився з польською дівчиною Ядвигою або Дунею Гусаковською. Вона була вільна і старша за Тараса на 8 років. Саме вона навчила Шевченка польської мови. Після польського повстання в 1830 році зв'язок Тараса та Дуні обірвався, оскільки пан Енгельгард втік разом з кріпаками до Санкт-Петербурга.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "В Україні ми добре знаємо, що таке російська історична пропаганда", — продюсер історичних документальних фільмів про Україну Акім Галімов в новому інтерв'ю

Вільний завдяки харизмі

В імперські столиці Шевченко шукав шанс пробитися, знаючи, що кріпаків не беруть в Академію мистецтв. Та завдяки своїй харизмі він здійснює свою мрію. У ті часи Київ був нещадно зросійщений, а Пітер — переповнений українцями. Пробитися можна було лише завдяки зв'язкам. Це було питання часу, коли Тарас зустріне свого земляка. Так, якось він знайомиться з Іваном Сошенком, учнем Петербурзької академії мистецтв, який був українцем з міста Богуслав. 

"У них були різні характери. Іван був досить сором’язливий і скутий, а Тарас — ніби вогонь, мав невгамовну енергію і приносив свято всюди, де з’являвся, поводив себе вільно і сипав жартами. У Шевченка, безперечно, була харизма. Іван бачив, що його друг надзвичайно розумний та обдарований і йому було його шкода. Як кріпак Шевченко не мав жодних шансів на успіх у житті. Сошенко знайомить Тараса з колегами, які вже визволяли талановитих людей із кріпацтва. Це художники Василь Григорович, Олексій Венеціанов та Карл Брюллов". 

Воля, мода і бали

Після звільнення з кріпацтва Тарас Шевченко починає слухати курс в Академії мистецтв, а також вивчати французьку. Він також починає дуже добре заробляти, малюючи портрети на замовлення та ілюстрації для журналів. Так, він стає модним художником у Петербурзі. Змінюється його стиль: він купує собі дороги та модний одяг. 

"В його щоденнику є згадка про "особливе задоволення від покупки супермодного плаща макинтош за цілих 100 карбованців". В той час це була зарплата за рік чиновника середньої руки".

Шевченко проводить вечори в театрах та літературних салонах. Його запрошують на звані вечори імені петербурзькі родини. Дами від нього мліють. 

"Зараз ми б сказали, що Шевченко став інфлюенсером, модником, затятим театралом, підкорювачем жіночих сердець. Його друг Сошенко так згадував про той період: "Шевченко зовсім змінився. Познайомившись через Брюллова з кращими Петербурзькими домами, він часто їздив на вечори, гарно вдягався, навіть із претензією на елегантність. Шуба єнотова, цепочки, шалі та дзиґарі, та візники-лихачі. Одним словом, на деякий час у нього вселився світський біс". Щоправда, у той час Сошенко мав підстави недолюблювати свого друга, адже Тарас відбив у нього дівчину... 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 березня: про що насправді цей день (Акім Галімов у проєкті "Реальна історія")

Перший Кобзар від батька нації

У 1840 році Тарас Григорович Шевченко вперше випускає Кобзар накладом у 1000 примірників. Там було всього 8 творів, серед яких поема "Катерина", присвячена Жуковському. Магапопулярності в Санкт-Петербурзі збірка не здобула, бо серед тієї знаті українська не сприймалася. Через три роки Шевченко продає авторські права на цей Кобзар і написану в тому ж році поему "Гайдамаки". Йому потрібні були гроші, щоб поїхати в Україну. 

Так, 19 травня 1843 року Шевченко вирушив в Україну. На Батьківщині його чекає несподіванка: виявляється, Кобзар 1840 року спричинив тут справжній фурор серед українського дворянства. Тарас став мегапопулярний. Його запрошують в гості імениті родини, а жінки ставляться до нього, як до суперзірки. Люди, яких з малечку навчали російської, раптом згадують, хто вони такі, і зачитуються віршами українською. Тарасові був 31 рік, коли його вже називали батьком нації. 

"Чому українській знаті так зайшов Кобзар? Однозначної відповіді дослідники не мають. Одна з версій — ця поезія пробуджувала спогади про героїчне минуле українців і сум за ним. Мені особисто здається, що Кобзар пробудив ідентичність українців. Він для нас був, як пророк, який наважився говорити своїми віршами на заборонені теми мовою наших предків". 

Та вплив Шевченка на українське суспільство не викликав радість в імперській росії. 10 років життя в неволі, в суворому кліматі, з неякісними водою та харчами зруйнували здоров'я поета. Після заслання він прожив всього 4 роки і помер 10 березня 1861 року від водянки.

"Російська влада дозволила повернутися на Батьківщину тільки мертвому Шевченкові. Уявляєте, як сильно боялася імперія його впливу на українців?".

Більше про історію життя Тараса Шевченка та цікаві факти з його біографії дивіться в програмі Акіма Галімова "Реальна історія".

Новости по теме