З 24 лютого 2022 року до сьогодні: як за 1000 днів повномасштабної війни Сніданок з 1+1 із ранкового шоу перетворився на точку опору та підтримки для українців
19 листопада 2024 року — це не просто звичайний день в календарі, а дата, яка символізує 1000 днів боротьби від початку повномасштабного вторгнення.
Ранок 24 лютого 2022 року змінив життя кожного українця і без перебільшень можна сказати, що назавжди. За цей час звуки сирени стали звичними, але не менш страшними. Українці перестали бути впевнені в завтрашньому дні, але точно знають, чого хочуть найбільше — повернутися до мирного життя. Та попри все продовжують боротися та тримати оборону, яка триває вже 1000 днів.
З того часу змінився і Сніданок з 1+1, але все ж залишився вірним своїй місії — бути поруч із глядачами. Для команди Сніданку з 1+1, 24 лютого 2022 року мав бути звичайний ефірний день: актуальні сюжети, запрошені гості, розробка нових тем. Але всі плани обірвалися в один момент зі звуками вибухів, які стали знаком початку повномасштабного вторгнення.
Того ранку звичний формат Сніданку з 1+1 змінився миттєво. Сюжети, що готувалися заздалегідь, за секунду втратили актуальність. Ранкове шоу, яке роками дарувало легкість і позитив — стало інформаційною платформою, яка несла правду у світ. Команда разом із колегами з ТСН прийняла рішення виходити в прямий ефір, щоб розповісти українцям і світу головне — Росія почала масово обстрілювати міста України.
Екстрене звернення Володимира Путіна, яке прогриміло о п’ятій ранку, стало початком повномасштабного воєнного наступу на Донбасі й всієї України. Ці події зібрали майже всі українські телеканали в єдиний марафон новин, але Сніданок з 1+1 зумів зберегти місію своєї програми навіть у цих умовах.
Замість ошатних костюмів і яскравих студій — теплі светри, спортивні кофти й мінімум декорацій. Ведучі Сніданку з 1+1, виходили в ефір без стилістів, звичного складу технічної підтримки та часто в умовах обмеженого доступу до будь-яких ресурсів.
Не було розкоші чи зайвих слів. Головною метою стало підтримати глядачів, які залишилися у бомбосховищах, евакуації чи навіть за кордоном. Сніданок з 1+1 став точкою опори, де кожен міг знайти не лише інформацію, а й співчуття.
Одна з найважливіших місій Сніданку з 1+1 під час війни — це інформаційні дайджести кількома мовами, які команда створювала для міжнародної аудиторії. Розповісти правду світу, донести, що відбувається в Україні — такий був пріоритет, навіть у найскладніші дні.
Серед найбільших викликів була відсутність зворотного зв’язку від глядачів, щоб його повернути, команда Сніданку з 1+1 відновила ефіри спочатку в YouTube, а згодом і на основних платформах. Глядачі телефонували в студію, розповідали про ситуацію у своїх містах, ділилися переживаннями.
Прямі ефіри ставали майданчиком для обміну історіями. Ведучі Сніданку з 1+1 підтримували зв’язок навіть із тими, хто вибирався з окупації, а часом на зв’язок виходили навіть ті, кого довгий час вважали зниклими.
Замість ранкового шоу Сніданок з 1+1 став джерелом підтримки, інформації та натхнення. Команда створила нові рубрики, традиції та зберегла найцінніше — щирість і любов до своїх глядачів.
