7 українських традиційних солодких смаколиків, про які ви могли не знати
Солодка випічка, яку здавна готували українці.
Українська кухня має багату історію та культурну спадщину, яка відображається у багатстві смаків та ароматів українських страв та десертів. Ось декілька традиційних українських солодощів, які готували здавна на території України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перевернутий яблучний пиріг: рецепт Руслана Сенічкіна у "Сніданку з 1+1"
1. Вергуни, або хрусти — це солодкі булочки, зазвичай з маком або горіхами, поширені на Чернігівщині та Поліссі. Це українські кондитерські вироби з бездріжджового тіста, куди входять борошно, масло, яйця, цукор і як обов'язкова добавка спирт (ром, коньяк, горілка) або, в крайньому разі, оцет (іноді разом з алкоголем). Тісто для вергунів роблять круте, зазвичай у такому порядку: яйця розтирають з цукром, після цього додають масло (та/або інші молочні продукти), спиртні або ароматичні компоненти, і в цю масу поступово всипають борошно, замішуючи досить круте тісто. Тісто розкачують у пласт завтовшки до 2–3 мм і нарізають смужками шириною 2,5 см і довжиною 10–12 см. Ці смужки складають навпіл, переплітають у косицю, а кінці зліплюють. Після цього вергуни поміщають в киплячий смалець на 1–2 хвилини, поки у них не з'явиться золотисте забарвлення. Обсмажені вергуни посипають цукровою пудрою. Їдять як гарячими, так і холодними.
2. Пляцки — традиційна страва для Галичини. Це кондитерський виріб, що поєднує в собі коржі, креми та начинки. Дуже схожий на торт, але простіший у виконанні. Подають на свята і урочистості, на одній таці відразу кілька видів. Як правило, пляцки печуть у прямокутній формі. Пляцки бувають багатошарові та одношарові. Подають одразу кілька видів, нарізані порційно на квадратики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сливовий пиріг з дитинства: рецепт від Валентини Хамайко у "Сніданку з 1+1"
3. Ґомбовці — український десерт угорського походження із тіста з начинкою, який готується на пару. Поширений в карпатському регіоні України, готується майже в кожній хаті на Закарпатті. В Закарпатті популярні два види ґомбовців: з домашнього сиру, і з сливами чи лекваром борошняно-дріжджові.
Для рецепту знадобиться: 600 г кисломолочний сир, 1 скл. манна крупа, 1 ст. л. борошно, 2/3 ст. л. цукор, 2 шт. яйце, 300 г слива
Для поливки: 30 г вершкове масло, 3 ст. л. мед, м'ята, ліщина
4. Струдлі — це солодкі пироги з кислого тіста з начинкою з повидла, маку або горіхів, популярні в Закарпатті та Прикарпатті. Традиційний виріб із тіста, десерт центральноєвропейської, насамперед австрійської кухні. Струдель — це рулет із начинкою із прісного тіста, у якому, крім борошна, традиційно мало масла та/або зовсім немає або дуже мало цукру. Особливістю приготування струдля за всіма рецептами є розкатування або розтягування тіста до дуже тонкого стану. Начинкою струдля найчастіше є яблука, але також можуть бути вишні, насіння маку, значно рідше сир, шпинат тощо. Для справжнього віденського струдля нарізані шматочками яблука варто попередньо обсмажити на маслі, але не забороняється й покласти в начинку звичайні сирі яблука.
5. Амонячки — це пісочне печиво. Цю страву називають по-різному: амонячки, просто цукрове печиво, дехто називає печивом на смальці. Це печиво — класика української випічки, яка прийшла до нас із Заходу України. Хрусткі коржики з пористою структурою, зверху посипані цукром.
На амонячки готують звичайне класичне пісочне тісто. Треба яйця змішати з цукром, окремо змішати борошно. Вершкове масло треба перетерти, додати туди цукор, сіль, розпушувач і потім все це змішати вже з яйцями, які були перетерті з цукром.
6. Пампухи — невеликі круглі пишні булочки, виготовлені з дріжджового тіста з житнього, пшеничного, гречаного чи змішаного пшенично-гречаного борошна. Печені пампушки подавали до борщу замість хліба. У теперішні часи пампушки здебільшого готують з пшеничного борошна і з солодкою начинкою (ягодами, маком, варенням) та посипають цукровою пудрою чи цукром. Пампухи в Україні готували до свят.
7. Пундики — рід печива або пиріжків, борошняна страва, що вважалася за ласощі. Робили прісне на яйцях й кисляку або сироватці тісто, як на коржі. Коли тісто відстоювалось, його ще раз добре вимішували, різали на шматки й розкатували качалкою на дуже тоненькі коржі діаметром 20—25 см. Їх підсмажували з обох боків на сковороді у великій кількості жиру (олії, смальцю чи вершкового масла) й складали в полумисок стовпчиком один на оден, перекладаючи підсоленою засмажкою з цибулі. Їли їх гарячими.
Детальніше про традиційні українські смаколики розказала Олена Брайченко, дослідниця гастрономічної культури й історії української кухні: