Не такі вже й «фітнес»: що насправді потрібно знати про хлібці та чи варто замінювати ними хліб

Попри поширену думку, хлібці це не заміна хліба і не універсальний продукт для схуднення. За словами експертів, вони є окремою категорією хлібопекарських виробів, а їхня користь або шкода напряму залежать від технології виробництва та складу, а не від назви чи яскравих написів на упаковці.

У Сніданок з 1+1 розібралися, які хлібці справді варто обирати, чим вони відрізняються між собою та чому позначки «fitness», «light» чи «eco» не завжди гарантують якісний і корисний продукт.

Не заміна хліба і не панацея

Експерти підкреслюють: хлібці — це не «фітнес-версія» звичайного хліба і не гарантія схуднення. Вони мають право на існування в раціоні, але лише за умови свідомого вибору. Найкращими вважаються вироби з цільного зерна без доданого цукру, сиропів та ароматизаторів.

Історія промислових хлібців починається не з турботи про здоров’я, а з потреби у виживанні. Перші сучасні хлібці почали масово виготовляти під час Першої світової війни. Вони були зручними, довго зберігалися, не розмокали й ставали порятунком для солдатів у складних умовах.

Втім, прообрази хлібців існували задовго до цього. Історики вважають, що ще у X–XI століттях у Скандинавії на території сучасних Фінляндії, Швеції та Норвегії люди випікали коржі з ячменю та пшениці, які могли зберігатися роками й ставали основою харчування взимку.

Перші «фітнес-хлібці» у звичному для нас вигляді з’явилися у Швейцарії на початку ХХ століття. Тоді їх продавали не в супермаркетах, а в аптеках і за рекомендаціями лікарів. Такі хлібці призначали людям із проблемами травлення або ослабленим імунітетом.

Які існують види хлібців

Фахівці виокремлюють три основні типи хлібців:

• Екструдовані: виготовлені під високим тиском і температурою, зазвичай пухкі та повітряні;
• Пресовані цільнозернові: з видимими зернами, насінням льону чи кунжуту;
• Борошняні: фактично сухе печиво, яке найчастіше вводить споживачів в оману.

Саме третій тип часто руйнує міф про дієтичність хлібців, адже може містити борошно вищого ґатунку, цукор, пальмову олію та ароматизатори.

Чому написи «fitness» і «light» не є гарантією користі

Позначки на упаковці не завжди означають якість. Фахівці радять уважно читати склад. Якщо серед інгредієнтів є пшеничне борошно вищого ґатунку, цукор або сиропи, продукт має високий глікемічний індекс і не підходить для щоденного раціону.

Хімік-біолог Богдана Леонова пояснює, що основна технологія виробництва хлібців, екструзія передбачає високий тиск і температуру, які змінюють структуру продукту, але не роблять його менш калорійним.

Серед можливих мінусів хлібців фахівці називають:

• високий глікемічний індекс, особливо у рисових і кукурудзяних;
• надлишок солі — інколи її більше, ніж у чіпсах;
• подразнення шлунка через жорстку текстуру;
• ризик переїдання через ілюзію «легкого» продукту.

Хлібці не рекомендують людям із гастритом, виразкою та проблемами шлунково-кишкового тракту.

Як обирати і з чим їсти

Експерти радять обирати хлібці, де на першому місці у складі цільне зерно, а також уникати цукру, сиропів та ароматизаторів. Окрім того, важливо вживати їх як доповнення, а не заміну повноцінного прийому їжі.

Найкраще поєднувати якісні цільнозернові хлібці з авокадо, сиром або хумусом. А от регулярне споживання з варенням чи шоколадною пастою користі не принесе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прихований цукор і ароматизатори: що насправді містять магазинні смузі та як обрати якісний напій без шкоди для здоров’я