"Мама" цілого батальйону: історія волонтерства Інни Яцути з Дубно у "Щоденниках війни"
Інна розповіла, як разом з іншими волонтерами допомагає нашим захисникам і чекає на повернення з перемогою їх та свого чоловіка, який також зараз воює.
Історія волонтерства 53-річної Інни Яцини з міста Дубно, що на Рівненщині почалася ще задовго до повномасштабного вторгнення. У 2014 році її син Артем пішов захищати Україну, а у 2018 році він отримав тяжке поранення. Хлопець вижив, а Інна пообіцяла собі, що ніколи не покине побратимів Артема. Так вона стала "мамою" цілого батальйону. У "Щоденниках війни" Інна розповіла, як разом з іншими волонтерами допомагає нашим захисникам і чекає на повернення з перемогою їх та свого чоловіка, який також зараз воює.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вивів з окупації понад 15 тисяч людей: вражаюча історія вчителя історії з Демидова у «Щоденниках війни»
"Він підірвався на розтяжці, коли обходив територію. 2018 року, на Різдво. Поранення в голову", — розказує Інна Яцина.
Побратими Артема зробили все можливе, щоб його щонайшвидше доставили до лікарні.
"Поки я стояла біля дверей реанімації, я просила Господа зберегти сина, казала, що ніколи не залишу цих хлопців, ніколи. Я завжди допомагатиму. На 10-й день син прийшов до тями. Він сказав "мама" і почав плакати".
Реабілітація сина вимагала багато часу та сил, однак Інна не забула про свою обіцянку. Вона стала активно допомагати побратимам Артема. Перше, що вона зробила: допомогла знайти шини для машини батальйону. Два роки тому Інна разом з іншими волонтерами почали плести маскувальні сітки для військових. Також вони самі роблять буржуйки для військових. Цього року волонтери робити букети з лаванди, "маковійчики" та збирали та здавали вторсировину. До 24 лютого Інна волонтерила разом із чоловіком, але в перші дні повномасштабної війни він пішов захищати рідний дім.
"Якби мій чоловік зробив навпаки, не пішов би, то я напевне цього не зрозуміла б. А так, я пишаюся ним, як і всіма воїнами. Вони всі мені сини. Дуже їх люблю, всіх. І дуже чекаю їх живими і з перемогою".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 18 років він став багатодітним "батьком" для сестер та братів: від обстрілу росіян мама померла у нього на руках («Щоденники війни»)
Інну називають "мамою" всього батальйону:
"Кожен день я і всі наші волонтери задаєть одне питання: "Що я ще можу зробити, щоб пришвидшити перемогу".
В ефірі "Сніданку з 1+1" Інна розповіла, як організована волонтерська робота у Дубно. Зараз постійно залучено 15 осіб, але приходять люди, які допомагають. Інна розповіла, що її син Артем теж допомагає їм:
"Якби у нього була така можливість піти воювати, він вже був би там. Але фізично він не може це зробити, тому він волонтерить з нами, як і всі наші діти".
Інна розповіла, що її чоловік нині перебуває на фронті і вона тримає із ним зв'язок.
Що зараз найбільше мотивує Інну та яку мрію вона має після закінчення війни, дивіться у сюжеті:
