«Мамо, будь ласка, я не хочу помирати», – у «Щоденниках війни» історія Валентини, яка на 6-му місяці вагітності з 10-річним сином і чоловіком евакуювалася з Маріуполя
У "Щоденниках війни" історія Валентини з Маріуполя, яка була змушена вибиратися з блокадного міста на 6-му місяці вагітності.
19 днів Валентина разом з 10-річним сином та чоловіком просиділа у підвалі у селі поблизу Маріуполя. Сама ж жінка, яка на той час була на 6-му місяці вагітності, за цей період схудла на 5 кг, мала перебої з тиском та перестала відчувати рухи дитини. Про історію евакуації цієї родини та благодійний проєкт, започаткований Валентиною, дивіться у "Щоденниках війни".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 18 років він став багатодітним "батьком" для сестер та братів: від обстрілу росіян мама померла у нього на руках («Щоденники війни»)
14 років Валентина керувала найбільшою івент-агенцією Маріуполя і щороку організовувала близько 50 весіль. Про життя до війни жінка згадує:
"Ми жили в прекрасному, квітучому місті, у нас було все. Моє минуле, минуле моєї родини було щасливе".
В перший же день війни родина вирішила виїхати з міста до батьків у село біля Маріуполя. Але і там було дуже небезпечно і страшно. Сім'я наважилася на евакуацію після того, як Валентина перестала відчувати рухи дитини, а також після того, як страший син сказав:
"Мамо, будь ласка, я не хочу помирати".
Тож на свій страх і ризик родина евакуювалася на захід країни у власному автомобілі. Про це Валентина розповідає:
"Їхали ми 4 дні. Коли побачили наш прапор, плакали всією родиною".
Наразі сім'я перебуває у місті Мукачево, і їх вже не 3-є, а 4-ро: вчора Валентина вдруге стала мамою, народила хлопчика. На щастя, стрес війни не позначився суттєво на стані немовляти в останні місяці вагітності і після народження.
Валентина разом з однодумцями започаткувала волонтерський проєкт "Дарувати життя", який об'єднав вагітних жінок з 26-ти міст України. Жінки при надії роблять красиві світлини у наших національних кольорах, надалі плануються виставки цих фотографій у Європі та Україні. Валентина каже:
"Кожна світлина має свою історію. Ми хочемо показати людям історію цих жінок, які, незважаючи на весь цей жах несуть в собі надію на добре і щасливе майбутнє в нашій країні".
Детальніше історію цієї родини з Маріуполя дивіться у "Щоденниках війни":
