Народжувала в окупованій Бучі під обстрілами: як зараз живе Ганна Тімченко з донькою (історія у "Сніданку з 1+1")

Сніданок з 1+1
06:30
Будні
Як зараз живе дівчина, що народжувала в окупованій Бучі під обстрілами - історія у Сніданку з 1+1
freepik.com

Як змінилося життя дівчини, що народжувала в Бучі під обстрілами і чи повернулися вони додому?

Поділитися:

Вона мала народити доньку в одному з київських пологових, але через повномасштабну війну їй довелося народжувати вдома. У Бучі. Під страшними обстрілами. А потім виїжджати з триденним немовлям, ризикуючи життям. Цю історію хороброї Ганни Тімченко розповідали в ефірі "Сніданку з 1+1" у квітні минулого року. Дівчина з 2-місячною донькою була у студії, чим до сліз тоді зворушила усю знімальну групу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як економити електроенергію: 5 порад від директора центру досліджень енергетики Олександра Харченка

Сьогодні Алісі вже майже півтора року. Як змінилося їхнє життя за цей час і чи повернулися вони назад додому в Бучу, дізнавались у "Сніданку з 1+1", що виходить у будні з 7:00 до 9:30 на "1+1 Україна".

"Ми готувались з чоловіком до партнерських пологів. Я не мріяла просто, що він буде під час цього процесу зі мною поруч. Але я не думала що наші мрії та думки обернуться саме так. Що він буде поруч, але народжувати я буду не в пологовому, а вдома", - розповідає Ганна.

21-річна Ганна Тимченко тримає на руках свій найдорожчий скарб - донечку Алісу. Минулого року молода мама розповіла Сніданку історію її появи на світ. Дівчинка мала народитися в Києві, в одній з місцевих лікарень, але почалася повномасштабна війна. Столицю атакували російські ракети, тому Ганна з чоловіком вирішили, що вдома у Бучі буде безпечніше:

“Коли ми туди приїхали, саме цього ж дня почали бомбити Гостомель. Потім ці звуки були всі по наростаючій, голоснішій, гучнішій. Після цього я зрозуміла, що швидше за все вже навряд чи ми кудись зможемо виїхати".

Тоді Ганна зрозуміла - народжувати доведеться вдома і випадково дізналась, що в їхньому домі живе лікар-терапевт.

“Я з нею познайомилася, поспілкувалася. Вона каже: я звичайно нічого не знаю, нічого не пам'ятаю. 20 років тому закінчила університет. Каже, ну нічого, народжуватимемо.”

7 березня у Ганни почалися перейми. Кімнату для пологів підготували як могли: постелили ковдру на підлозі, а поруч поставили люльку.  

“Ми одразу розставили свічки по кутах, щоб їх також не було там через штори вони не просвічувалися. Замість води у нас були вологі серветки. Ми, звичайно, підготувалися. Ми набрали воду в пляшки, щоб якщо їх можна було на газу підігріти Ну якраз цієї ночі пропав і газ”.

В таких умовах, під обстрілами 8 березня о сьомій ранку немовля з’явилося на світ. Але перші хвилини її життя здалися Ганні вічністю. Донька не дихала.

“Потім уже малу поклали на мене, почали стукати по попі, ніжкам. І тут вона закричала. Я так і видихнула, у мене сльози просто".

Пуповину доньки власноруч перерізав новоспечений батько. 

“Він сказав та я згоден. Потрібно просто перечекати. Він стоїть просто, плаче. Перший раз я побачила сльози у чоловіка на обличчі.
Вже на третій день після пологів сім'я ризикнула поїхати з Бучі. Про те, як це було Ганна з маленькою Алісою, на руках розповідала вже у студії Сніданку.

Пам'ятаю момент, коли ми приїхали до чергового блок-посту і на кожному танку сиділо по десять росіян. І вони підняли всі автомати на нас. Ми звичайно злякалися і тут вони раптово опускають ці автомати, танки роз'їжджаються в різні боки і один нам починає махати рукою, що, мовляв проїжджайте.

Три місяці подружжя разом з донечкою жили в Києві. А у вересні все-таки наважилися повернутися додому.

“Ми побачили просто, як відновлюється наше місто, як відновлюється наш двір, наш будинок завдяки нашим сусідам.”

Ганна зізнається, повне усвідомлення того, що їй довелося пережити прийшло саме по поверненню додому. 

“Ось в цій кімнаті я народжувала. Теж до речі стоїть ось ця люлька, яку я підготувала для нашої Аліси. Але так нею і не скористувались. Ось ця ковдра, яку брат ще досі зберігає, на якій я народжувала. Вона була постелена ось тут, в нас на підлозі, були розставлені по кутках свічки. Я не вважаю себе, як мені багато кажуть, що ти - герой. Я не вважаю себе героєм, але я вважаю себе хороброю. У мене був вибір один - народжувати. І все. А в яких це умовах і де це буде проходити - це вже відійшло на десятий план, бо я повинна була дати життя своїй дитині. Для мене, справді, дійсно хоробрі люди це наші військові, хлопці й дівчата, які нас захищають. У мене там дуже багато моїх знайомих, навіть рідних і я за це їм дуже вдячна. За те що ми мали змогу повернутись додому. За те що зараз, я можу спокійно виходити та гуляти зі своєю дитиною на майданчиках.”

Зараз Ганна насолоджується щасливими миттями материнства. Хоч і зізнається - інколи з Алісою буває непросто.

Дивіться "Сніданок з 1+1" з 7:00 до 9:30 у будні дні на телеканалі “1+1 Україна” та на YouTube, а також “Сніданок. Вихідний” у суботу та неділю з 7:00 до 9:30. Також переглянути проєкт можна на платформі онлайн-телебачення Київстар ТБ.

Сніданок в соцмережах:
Instagram
Facebook
Нагадаємо, для того, аби 1+1 Україна був у переліку каналів вашого телевізора/приймача (для налаштування прийому 1+1 Україна через Т2), необхідно провести процедуру повторного сканування телеканалів. Наводимо інструкцію, як це зробити.

Новини по темі