Народжувала під обстрілами у Ворзелі, поки чоловік із сином ховались у підвалі в Бучі: історія родини Руденко з Київщини
Чоловік Михайло переховувався з 4-річним Богданом у підвалі в Бучі, поки Наталя у Ворзелі під обстрілами і загрозою ракетного удару народжувала донечку Марійку.
На момент повномасштабного вторгнення сім'я Руденко перебувала у Бучі. Наталія тоді була на 9 місяці вагітності. І народжувати їй довелося в умовах війни: під обстрілами, та ще й без рідних поруч. Наталія у Бучі разом з чоловіком Михайлом мріяла вити своє гніздечко та ростити дітей. Проте через повномасштабне вторгнення росії квартира, де мешкала сім'я, згоріла до тла з усіма речами. Вони жили на 8-му поверсі багатоповерхівки і переїхали у підвал у Бучі з перших днів війни. У підвалі разом із сотнями інших жителів вони жили без тепла, світла і води. Подробицями пережитих подій сім'я поділилася у студії "Сніданку з 1+1" у рубриці "Щоденники війни".
"Вибухи були такі, що і у підвалі теж гуділо все, трусилось", — розказує Наталя.
Спали усі на дерев'яних піддонах і дитячих матрасах. Наталі на 9-му місяці дуже важко було тамм спати. В укритті вона там пробула трохи більше тижня а потім поїхала до пологового у Ворзель:
"Ми попрощались, обійнялись. Відчуття було, що ми більше ніколи не побачимось, бо це війна, але всередині була глибока віра, що ми побачимось і все буде добре".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вальс на руїнах: історія харківських випускників, що станцювали на фоні знищеної школи у "Сніданку з 1+1"
Наталя каже що їй дуже пощастило, оскільки наступного дня усіх, хто їхав там, вже розстрілювали. Коли вони їхали, на дорозі вже були розбиті танки і у будь-який момент могло щось прилетіти.
Жінка пригадує момент народження доньки:
"Там бахкає, мене везуть, я переживаю, а у пологовому залі вікна широкі, великі... Боялась, щоб ті вікна не повилітали. Думала, хоч би вижити".
Більшість часу із новонародженою донечкою Наталя провела у холодному коридорі:
"Ми бігали з дітьми з палати у коридор, в укриття. тому що все так бахкало, вікна дрижали. Біля пологового кілька разів проїжджали танки. Завідуюча дивилась у вікно і казала ховатись, бо вони навели на нас гармату, і ніхто не знав, що у них в голові".
Квартира, де жила сім'я, повністю згоріла з усіма речами. Родина повернулась від батьків з Вінничини та живе вдома у колеги чоловіка, який їх прихистив. Евакуювалась Наталя одразу з роддому по евакуаційному коридору знаючи, що його обстрілюють.
Дивіться історію родини Руденко з Київщини у Щоденниках війни:
Нагадаємо, відомий український режисер Алан Бадоєв спільно з телеканалом 1+1 працює над особливим документальним фільмом про війну під назвою “Довга доба”. Майбутня стрічка — це перший великий проєкт, який у художній формі осмислює свіжі та ще такі болісні події війни, яку росія розв’язала проти України.
“Довга доба” — це історія про життя, мрії та плани українців, останній день нашого мирного життя та початок нового етапу, який розпочався 24 лютого під звуки бомб та сирен. Для того, щоб стати співавтором документальної стрічки “Довга доба”, потрібно заповнити анкету та надіслати відеоматеріали, на яких зафіксовані ваші родини у останній мирний та щасливий день перед початком війни. А також відео, які показують вашу сім'ю (разом або окремо) у день початку війни — 24 лютого: перші бомби, ваша перша реакція, ваші записи протягом першого дня, перша ніч, розмови.
Просимо передавати матеріали без будь-якого монтажу. Розкажемо історію нашої країни разом!
Ознайомитися детальніше з офіційними правилами участі можна тут.