Приміська електричка з ведучими Сніданку з 1+1: як Людмила Барбір та Руслан Сенічкін вирушили в подорож до Фастова
В ексклюзивному репортажі Сніданку з 1+1 Людмила Барбір та Руслан Сенічкін випробували себе у ролі пасажирів. У поїздці на електричці з Києва до Фастова ведучі поринули в атмосферу приміської подорожі і поділились своїми враженнями з глядачами.
Ведучі вирушили в подорож на популярному маршруті Київ–Фастів, подолавши 70 кілометрів за півтори години. Уже на пероні приміського вокзалу вони поспілкувались із пасажирами, що чекали потяга.
Людмила Барбір згадала, що не була в електричці понад 15 років, і їй було цікаво побачити, чи змінилась атмосфера за цей час. Виявилось, що нічого не змінилось: українські вокзали й електрички все так же притягують пасажирів, тут завжди панує атмосфера зустрічей, знайомств та розмов.
«Київ-Пасажирський – Фастів. Один із найпопулярніших маршрутів Київщини. Ми просто пішли вранці, хотіли в касі взяти квитки, але була повітряна тривога. Придбали в автоматі самообслуговування – дуже зручно. Один квиток без багажу коштує 24 грн 98 копійок», – зазначила Людмила.
Цікаво, що деякі глядачі, впізнавши ведучих, приєднались до них і вирушили на ту ж електричку, адже саме в ефірі Сніданку з 1+1 було анонсовано їх поїздку.
«Ми анонсували: приходьте, хто їде з нами до Фастова – познайомимось. І дійсно, деякі глядачі нас впізнали. Вони зранку подивилися ефір і поїхали на ту ж електричку», – діляться ведучі.
Людмила, у свою чергу, додала, що їм пощастило потрапити на електричку, де людей було менше, але через це і знайти героїв для ефіру виявилося непросто:
«Якби ми їхали о 7:55, там би справжнє життя кипіло. З розсадою, сумками, усі зібралися – ось він, дачний дух», – каже Барбір.
Під час подорожі ведучі спілкувались не лише з тими, хто їхав із Києва, але й з глядачами за кордоном. Олена з Індії написала, що хоч і живе зараз в Індії, але її серце залишилось в Україні, і вона плаче, дивлячись на рідний Фастів і його електричку в прямому ефірі. Фастів став кінцевою зупинкою для ведучих.
«Як було 30 років тому – так і є. Люди прекрасні. Слава Богу, ми приїхали. Ми не прощаємось! Якщо буде можливість – ще вийдемо на зв’язок», – прокоментував подорож Руслан Сенічкін.
