"Я з дитинства собак люблю, у мене і думки не було їх лишити", – історія волонтера Насті Тихої, що пішки вивела зі зруйнованого Ірпеня два десятки песиків

Дівчина із кольоровим волоссям, що вивела собак з інвалідністю з Ірпеня: 20-річна Настя Тиха. Її сфотографував американець Крістофер Окіконе. Мільйони людей по всьому світу поставили собі те саме питання: хто вона і як склалася доля дівчини, яка врятувала псів. Кореспондентка ТСН Наталка Нагорна поспілкувалась з Настею.

Фото: Christopher Occhicone

Старі, змучені, без лап та на візках, але — врятовані. Настя вийшла з Ірпеня сердитою на іноземних репортерів: клацали фотоапаратами і не давали пройти. Це був дуже не легкий шлях: 3 години, 3 кілометри. Тепер вони в умовно безпечному місці. Ірпінські пси з інвалідністю розселилися у котячому будиночку.

"У них же інвалідні візки є, вони їхали. Чоловік ззаду йшов, підтримував, щоб не перевернулися", – розказує Настя.

Вийти геть неушкодженою Насті не вдалось:

"Я поки собак переносила, одна з них мене вкусила за палець так, що він тріснув".

Чоловік Насті, Артур, вийшов геть закривавленим:

"Двонога собака без задніх лап спочатку їхала на колясці, а потім вона загубилась і собака стерла собі задню частину, її прийшлось нести".

У Артура, до речі, алергія на шерсть.

"У нас мало в житті, що змінилося. Ми завжди вдвох, ми завжди із собаками. Весь час по зйомним будинкам. Єдине, тут гримить менше", – ділиться Настя.

Вони зібралися і виїхали, коли гримнуло геть поруч:

"Коли нам снаряд до сусіднього будинку влетів, довелося йти".

Псів готують до вивозу в Польшу та Угорщину, аби там їм усім знайшли турботливі родини. Але волонтерка Сніжана, яка займається евакуацією разом із Настею, пояснює: це не легко. Немає кліток, а ті, що купили, за захмарні гроші. Взяли поки 16, на одну партію вивозу вистачить. Але немає, чим везти: це має бути велика машина, хоча б на 5 тон. Трьох собак з інвалідністю Настя вирішила залишити собі. Але дуже сподівається, що знайде і четверту: її бігль Зюзя вирвався і втік і вона планує повернутися з ним в Ірпінь.

Також у планах Насті було врятувати ще й батьків, вони залишалися під Бородянкою і не виїзжали, бо теж мали на руках два десятки собак:

"Сидять, голодають разом з собаками, їх не лишають. Я з дитинства собак люблю, у мене і думки не було їх лишити. Куди ж я своїх малюків кину, їх треба було виводити з нами".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 100 днів повномасштабної війни росії в Україні: знакові моменти боротьби українців проти російської агресії

Наживо під час включення в ефірі марафону «Єдині новини», у спеціальному випуску ТСН, присвяченому 100 дням з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Наталка Нагорна поспілкувалась із Настею Тихою та її чоловіком Артуром. Із хороших новин: бігль Зюзя знайшовся і вже перебуває зі своїми господарями. Зараз у Насті та Артура близько 40 тварин, яких привозять із гарячих точок: Маріуполя, Миколаєва, Харкова:

"Ми приймаємо їх, щоб потім знаходити господарів або відправляти за кордон. Поки що вони живуть у нас та проходять лікування, оскільки усі вони приїжджають хворими".

Настя відслідковує долю тварин, їй надсилають фотографії, питають порад, особливо щодо тварин-інвалідів. Також Настя змогла допомогти батькам, які перебували під Бородянкою. Останні дні батьки ходили на поле, збирали кукурудзу, що лишилась з минулого року, мололи та годували цим собак, тому що їжа закінчилась геть уся.

"Мама подзвонила і сказала, що собаки не їли 4 дні. Вони починають помирати. І тоді якраз прорвались туди. Я їм дала трохи корму. Ті волонтери потрапили у полон під Бучею, просиділи два дні і прорвались. Потім вже і їх звільнили. Зараз собаки відгодовуються потроху".

Чоловік Насті розказав, що люди досі допомагають, приїжджають, привозять усе необхідне, питають, що потрібно.