UA RU

Дивом вижив після розстрілу і вибрався з братської могили: історія Миколи Куліченко з Чернігівщини

ТСН

Історія чоловіка з Чернігівщини, який вижив після розстрілу та вибрався із братської могили.

Мешканець села на Чернігівщині Микола Куліченко, якого катували та розстріляли російські солдати, зумів вибратися з братської могили та дістатися до будинку. Миколи та двох його братів окупанти звинуватили у партизанщині та намагалися вибити з них визнання. Не отримавши потрібної інформації, у трьох рідних братів росіяни вистрілили та закопали їх у полі. Але дивом один із братів вижив та розповів ТСН цю жахливу історію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 11-річний хлопчик-переселенець Максим назбирав значну суму грошей для військових: як йому це вдалося (сюжет ТСН)

У свої 33 роки Микола має власну історію воскресіння. Його життя мало закінчитися у неглибокій ямі, нашвидкуруч викопаній росіянами. Історія життя Миколи розпочалася за 40 кілометрів від могили, у селі Довжик, що на Чернігівщині, яке росіяни окупували у перші дні війни. Довжик знаходиться дуже близько до білоруського кордону, і саме через нього ворожа техніка просувалася у бік Чернігова. Одну із колон підірвали українські захисники, і росіяни почали пошук партизанів. Микола розповідає:

Росіяни заходили в кожен дім, роздягали, клали головою у підлогу, дітям погрожували теж. Те, що тут було — це дуже страшно.

Один із братів родини Куліченків служив у АТО. Рашисти дізналися про військовий досвід молодшого брата Євгена та всіх трьох братів забрали в штаб на допит. У селі Вишневому на пилорамі російські орки облаштували командний пункт: вся земля навколо перерита траншеями та слідами військової техніки. Сюди звозили полонених українців: і військових, і мирних. 

Один представляв мені ножа до шиї, а другий вдарив мені у живіт стволом автомату. Після цього наставив мені автомат до рота. Казав мені, аби я розповів, хто підірвав колонну. — каже Микола.

На допиту особливою жорстокістю відзначався кадирівець на прізвисько "Чікотілло". Він був у рашистів головним катом. Микола пригадує:

Цей кадирівець казав мені: "Не скажеш, будеш у мене 82-м на рахунку".

Через 3 дні неймовірних знущань та жорстких допитів трьох братів вивезли у посадку біля дороги та холоднокровно розстріляли. Микола розповів свою історію, як зміг вижити:

Коли в мене стріляли, я відвів голову в сторону. Тоді куля пройшла мені повз щоку та вийшла через вухо. 

Микола Куліченко прикинувся мертвим. Його скинули у яму першим, а зверху привалили тілами двох його мертвих братів і почали закопувати. Кілька хвилин у братській могилі чоловік запам'ятав назавжди, бо саме тут його доля балансувала на межі життя та смерті.

Зігнувшись у колінах і спершись руками на землю, я спиною виштовхнув на бік Діму і виліз сам. — пригадує чоловік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донька втратила обидві ноги, мама – одну, а бабуся – загинула: історія родини, яка намагалася евакуюватися на Краматорському вокзалі

Пораненому Миколі вдалося розв'язати мотузки на очах та ногах і вирушити в пошуках власної домівки. Повернувшись з того світу, він цілу добу блукав полями та дорогами, оминаючи ворожі блокпости та ночуючи у покинутих будинках.

Без допомоги місцевих Микола навряд чи б знайшов додому. Жінка намалювала картинку місцевості та розташування російських блокпостів. Своїх рідних братів кілька днів шукала сестра Ірина. Коли братів забирали, її не було вдома. Жінка зізнається: винить себе, адже можливо змогла б врятувати їх. За тиждень після трагедії село звільнили від окупантів, а з шостої спроби Микола разом із СБУ відшукав братську могилу. Тепер брати поховані на цвинтарі. 

Дивіться сюжет з подробицями:

ТСН 2020 ТСН за 2020.02.28

Новини по темі
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності
Приймаю