Вирішила не боятися: історія медсестри Оленки, яка повернулася з заробітків у Польщі, щоб допомагати українським військовим
Олена була медсестрою задовго до війни, але поїхала на заробітки до Польщі.
У перший день повномасштабного вторгнення Оленка — так її називають побратими — покинула облаштоване життя, бо зрозуміла — є місце, де вона потрібніша. Про життя медиків, які вивозять та рятують поранених із передової, Оленка розповідає для ТСН.
Олені Погорілець, Оленці, як її називають побратими, 36 років. Вже півтора місяці, як вона радикально змінила своє життя. Вона прийняла рішення не боятися:
"Якщо ти зараз злякаєшя, то ти не зможеш надати допомогу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденники війни: історія медсестри, яка до останнього рятувала людські життя в окупованій Бучі
Наступний тиждень Олеки виглядатиме так: вона сідатиме у швидку і їхатиме якомога ближче до передової, щоб якнайшвидше забрати та надати допомогу українським пораненим бійцям:
"Більше ми праацюємо вночі, швидка їде з вимкненими фарами, тому що не можна світити. Водієві дуже важко працювати, бо нічого не видно".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сина загиблого українського військового, який захищав "Азовсталь", з пологового будинку зустрічали демобілізовані побратими (сюжет ТСН)
Повномасштабне вторгнення застало її в Польщі, однак, вона працювала на фабриці, а не медсестрою там. Поки люди їхали за кордон, вона поїхала в інший бік — до військкомату, і звідти — на Донеччину. Вонане пожалкувала про своє рішення ні на секундоочку, бо бачить, що може бути корисною. У її швидкій біля лобового скла вазон, а поруч — водій Максим, який, здається, ні за що не переживає. Машину свою він назвав "Білосніжка".
Як допомагають українським військовим на Донеччині, дивіться сюжет ТСН:
