Вербна неділя — одне з головних християнських свят у церковному календарі. У цей день освячують вербу. Шостий тиждень Великого посту у народі називали Вербним, а вже у неділю сьомого тижня посту святкується Великдень. У Вербну неділю християнами відзначається вхід Ісуса Христа у Єрусалим.
Вербна неділя у 2022 році в Україні випадає на 17 квітня, а рівно через тиждень, 24 квітня, святкується Великдень. Це шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею.
У суботу, напередодні Вербної неділі, відбувається велике богослужіння. на яке зазвичай приходять з гілочками верби. Після богослужіння гілочки верби відносять додому та зберігають біля ікон. Ім’ям верби названий шоста неділя Великого посту. У деяких традиціях освячують вербу і роздають християнам у церквах на утрені (в містах в суботу ввечері, а в селах – в неділю вранці).
Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим. На слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, відповідно змінилася назва свята: у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною чи Цвітною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великий піст 2022 по тижнях: календар харчування на кожен день
З давніх часів зберігся звичай при зустрічі злегка стукати один одного вербою, примовляючи:
Не я б’ю, верба б’є:
За тиждень Великдень!
Будь здоровий, як вода,
Будь багатий, як земля!
Наші предки приписували вербі магічну силу: бабусі в Вербну неділю в хлібці запікали шишечки верби і обов’язково згодовували худобі. Повернувшись з заутрені, господар гілочки верби кидав в їжу домашньої худоби в надії, що це вбереже тварин від падежу. Кілька гілок встромляли під дах хліва або будинку, щоб худоба не тільки в цілості збереглася, а й завжди поверталася додому, не губилася б в лісі.
У Вербну неділю турбувалися не лише за збереження худоби, а й за здоров’я всіх членів сім’ї. Жінки пекли «баранчики» – печиво у формі вербних гілочок. А ще вірили, що якщо з’їсти дев’ять вербних сережок, то це захистить від лихоманки. Бруньки освяченої верби рекомендували вживати безплідним жінкам.
Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви та дорогою додому, а, б'ючись, примовляли:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині примовляли так:
Баська (лоза) б'є — не заб'є,
За тиждень — Великдень!
Шутка б'є — не я б'ю,
Віднині за тиждень: Буде в нас Великдень!