Я взагалі до віку умовно ставлюсь - не рахую скільки у мене душі, не дивлюсь особливо, що написано в паспорті.
Інколи буває так, що важко, і мені здається, що мені вже багато років. Інколи здається, що я дитина.
Зараз здається, що багато, тому що, напевно, у всіх зараз таке відчуття. Вік – дуже умовна історія, вона не фіксується якось. Це як терапевти-фізіологи кажуть, що організм має відмінний часто від паспорта вік, і він може змінюватись залежно від того, як ви ставитесь до організму - займаєтесь спортом чи ні, що їсте, як спите. Те саме і з душевним віком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єгор Гордєєв розповів, чи вважає Telegram-канали небезпечними
Чи люди змінюються? Це цікаве питання. Так, напевне, люди змінюються, але я думаю, що для цього потрібно мати високу організацію. Просто великого стресу замало. Ми всі у великому стресі, але змінюються одиниці. Але я вірю, що змінюються. І я теж хочу змінюватись, і бачу якісь свої зміни – хочу їх направляти.
На роботі. У мене ранковий ефір, а ввечері вже їду у відрядження. Зараз немає ніяких святкувань. Для мене загалом завжди це була умовна історія. Фактично кожен день народження я зустрічаю на роботі, тому що – то жахливі дати на Майдані, то анексія Криму, початок повномасштабного вторгнення тощо. Постійно щось відбувається. Це якийсь сакральний перехід.
У середньовіччі у містах у цей час карнавал відбувався, тому що вбивали зиму і зустрічали весну. А у нас якийсь теж перехід відбувається. І це зазвичай припадає на лютий.
От я вже розповів про ці звички та ритуали – я постійно чогось чекаю від дня народження в плані глобальних змін. Такий злам у просторі. Вітамінів уже не вистачає, люди всі вже на межі, і вони чогось чекають. І як правило – щось відбувається.
От це вже якраз історія звички й режиму. Прокидаюся десь о 5. Встаю по-різному – залежить від погоди, настрою. Ранкові ведучі – теж люди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єгор Гордєєв розказав, яким би був серіал про команду "Сніданку з 1+1"
Так, це кава. Обов'язково філіжанка кави. І це 5 хвилин, під час яких я фіксую себе, свою реальність. Навіть, якщо запізнююсь.
Під яким кутом я дивлюсь на речі – це, мабуть, вирішувати не мені, але те, що я схильний до рефлексій, аналізу, споглядання – це правда абсолютна. Це часто заважає, тому що ти інколи ускладнюєш якісь речі, й часто не можеш бути зрозумілим одразу.
Але це дуже допомагає у дуже складних періодах, коли навколо все летить, а в тебе є звичка фокусуватися на головному, і відкидати другорядні речі.
Це постійне питання, яке викликає у мене абсолютний подив, тому що умовно кажучи, дівчина – це ж не комп'ютер якийсь, це не річ, це – набір обставин. Я дивлюсь на все, що зі мною було, і я розумію, що це абсолютно набір якихось обставин – мене у той час. Я не можу описати ідеальну дівчину. Це ж не рабовласницький ринок, де ти обираєш ідеальну жінку. Це абсолютно інша історія. Це хімічна більш історія.
У мене за кар'єру журналіста і ведучого було багато інтерв'ю, з різними людьми. Зараз їду у відрядження, в мене буде кілька ексклюзивів.
Багато з ким можна поспілкуватись, головне просто знайти правильний кут, і це історія теж хімії.
Я б хотів поспілкуватись з В'ячеславом Чорноволом і більше з Кузьмою Скрябіним. З Ліною Костенко хотілося б поспілкуватись.
Я сподіваюсь, що пані Ліна ще погодиться дати інтерв'ю. Хай не мені, хай комусь іншому. Але хотілося б почути її.
“Сніданок з 1+1” співпрацює з американським каналом, ми робимо одну документальну історію. З “Superhumans Center” постійно робимо спецпроєкти для Сніданку.
Ніякого вітрильного спорту зараз немає. Плавання лише для підтримки здоров'я.
За свободою пересування і можливістю подорожувати. Для мене це важливо, це не порожні слова.
Подорожі для мене – це пізнання, перезавантаження, психологічний баланс.
Цього всього зараз немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ведучий “Сніданку з 1+1” Єгор Гордєєв розповів історію дружби з подружжям з окупованого Енергодару