У Сніданку з 1+1 розповіли, що любителі і виробники березового соку називають його супернапоєм і чистим природнім еліксиром з низьким вмістом калорій та цукру, натомість з великим вмістом мінералів, вітамінів і мікроелементів.
Йому приписують здатність очищати організм, підвищувати імунітет і навіть лікувати різні хвороби. Водночас сучасні дослідження і лікарі закликають ставитися до цих тверджень обережніше: частина з них не має достатніх доказів, а сам напій може мати і обмеження.
Березовий сік – це природна рідина, яка циркулює в дереві навесні. Вона містить воду, невелику кількість цукрів і мікроелементи, зокрема марганець, цинк і магній.
За даними наукових досліджень, березовий сік дійсно містить корисні для організму елементи, а також антиоксиданти. При цьому його склад нестабільний і може суттєво змінюватися. Дослідження, опубліковане у журналі PLOS One у 2020 році, показало, що концентрація мінералів у соці може відрізнятися «в кілька десятків разів» навіть у дерев одного віку та в один день збору.
Це означає, що універсального «корисного складу» у березового соку фактично не існує.
Березовий сік часто називають супернапоєм через низьку калорійність і вміст мікроелементів. Зокрема, він може бути джерелом марганцю – елемента, важливого для здоров’я кісток і обміну речовин.
Однак наукових доказів того, що цей напій має виражений лікувальний ефект, наразі недостатньо.
Лікарка-дієтологиня та ендокринологиня Тетяна Георгица у Сніданку з 1+1 пояснила:
«Березовий сік – це цікавий продукт із мінералами та антиоксидантами. Він містить марганець, який важливий для кісткової тканини, а також невелику кількість вітамінів С і групи B. Але його популярність значно випереджає наукову базу. Немає переконливих доказів, що він лікує бронхіт, виводить токсини або суттєво впливає на рівень холестерину», – зауважила вона.
За її словами, склад напою залежить від багатьох факторів:
«Концентрація мікроелементів у березовому соці змінюється залежно від дерева, ґрунту і навіть дати збору. В одних випадках це може бути відчутна кількість мінералів, в інших – значно менша. Тому орієнтуватися на нього як на стабільне джерело корисних речовин не варто».
Попри репутацію «натурального продукту», березовий сік має низку обмежень. По-перше, він може викликати алергічні реакції. Дослідження показують, що близько 39% людей з алергією на пилок берези можуть реагувати і на сік.
По-друге, через вміст марганцю існує ризик його надмірного накопичення. Навіть одна порція напою може містити значну частину добової норми цього елемента.
Також науковці звертають увагу на ще один аспект. Дослідження 2020 року підтвердило, що у березовому соці можуть міститися не лише корисні мінерали, а й сліди важких металів, зокрема свинцю чи нікелю, хоча зазвичай їх рівень не перевищує безпечних норм.
«Є групи людей, яким варто обмежити або взагалі уникати березового соку. Це люди з алергією на пилок берези або саліцилати, пацієнти із захворюваннями печінки і нирок, а також діти. Через вміст марганцю цей елемент може накопичуватися в організмі і створювати додаткове навантаження на ці органи. Березовий сік містить дійсно небагато цукру, 1-3 грами на 100 мл соку, але це цукор в рідкому вигляді, без клітковини. Він дуже швидко піднімає, як інсулін, так і глюкозу», – уточнює фахівчиня.
Фахівці радять дотримуватися помірності.
«Безпечною кількістю можна вважати одну-дві склянки на день і не довше ніж два-три тижні поспіль. Це пов’язано з тим, що марганець має властивість накопичуватися», – пояснює лікарка.
Також варто враховувати, що свіжий березовий сік швидко псується і може почати бродити вже за кілька днів навіть у холодильнику. Магазинні ж, за словами лікарки, вважається безпечнішими. Хоча вони можуть містити більше води, підсолоджувачів та лимонної кислоти, ніж самого березового соку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суперфуд чи звичайний продукт: чи справді перепелині яйця корисніші за курячі та чи можна вживати їх сирими