93-річна Олена Іллівна — киянка, кандидатка історичних наук, яка за свої проукраїнські наукові роботи під час СРСР піддавалася гонінням. Вона народилася у 1928 році та дуже добре пам'ятає і репресії 37-го року, і Другу світову війну. На її очах в окупованому Києві євреї йшли на розстріл у Бабин Яр. Проте вона не знала про трагедію у Буч, не знала про окупацію Маріуполя, не знала і про те, що її рідне місто, Київ, обстрілюють ракетами. Олена Іллівна не здогадувалася, що росія розпочала повномасштабну війну проти України. Рідні від неї приховували усе понад місяць. ТСН дізналися, як так сталось, що у той час, коли більшість із нас ховалася в бомбосховищах, Олена Іллівна жила у спокої.
Усі жахи, які Олена Іллівна бачила в дитинстві, вона переповідала рідним. Невістка Надія Ложкіна боялася, що новину про ще одну війну її свекруха не витримає: і вік, і хитке здоров'я. Вирішила це приховати:
Зараз вона пересувається з паличкою, раніше взагалі майже не рухалася, весь час лежала. Накладати на неї ще й хвилювання буде надмірно.
В будинку "раптово вийшла з ладу техніка", а усім знайомим заборонили при Олені Іллівні згадувати бодай слово про війну. Так було впродовж 33 днів, поки хтось не проговорився у телефонній розмові. Після цього жінка по кілька годин на день слухає новини, а після співає "Ой у лузі червона калина". Це її спосіб боротися з тугою. Про те, що росіяни намагатимуться знищити український народ, завжди здогадувалася:
"Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" не сьогодні написано!
За себе жінка не переживає, а от біль інших людей витримати складно:
Вони вбивають дітей! Вони ціляться на тих дітей! Аби припинити існування держави!
За усі свої 93 роки вона вперше в житті взяла зброю у руки: це був автомат одного зі знайомих, який прийшов у гості. Вона потримала його та навіть сфотографувалася. Єдине, про що зараз шкодує Олена Іллівна — про те, що не може боронити країну.
Дивіться сюжет:
Loading...