Головний герой «Скаженого весілля» поділився подробицями зі зйомок нової української комедії

Нова українська комедія «Скажене Весiлля» режисера Влада Дикого та продюсера Юрія Горбунова розповідає про доньку директора районного краєзнавчого музею Катю, яка їде навчатись до Франції. Вже через місяць дівчина повідомить своєму батьку, що збирається вийти заміж за французького лікаря - кардіохірурга Франсуа.

На превеликий подив батька, його європейський зять виявився афрофранцузом! Роль батька дівчини Василя Середюка виконав український театральний актор Назар Задніпровський. Пiсля закiнчення зйомок комедiї «Скажене Весiлля» в інтерв'ю актор розповiв про свою першу головну роль у великому кiно, за що готовий порвати потенцiйного зятя i чому не сперечається з Юрієм Горбуновим. 

Який він, Василь Середюк?

Він добряк. Трохи самозакоханий. Хоче ввійти в історію свого містечка, як директор краєзнавчого музею, як блискуча, яскрава особистість. По сценарію є такий текст – «Щоб мене запам’ятали заслуженим діячем мистецтв, а не як Ваську Середюка, який свою дочку не зрозуміло за кого заміж видав». Для нього ситуація з потенційним зятем - це крах всіх його ідеалів. Він вибудовував свою кар’єру, він плекається в українській мові, літературі. Сім’я в вишиванках, традиції, все таке, і тут отакий конфуз - наречений афрофранцуз. І це все! Ганьба! Це розбиті мрії і, найголовніше, він вважає, що дочка не буде щаслива в цьому шлюбі. Він обожнює дочку. Тому він намагається зробити все можливе, щоб зруйнувати це весілля.

Тобто всі його мотиви – це паніка? Він не стільки розсерджений, скільки наляканий усією цією ситуацією?

Так, на початку фільму він же зустрічає зятя з короваєм. Блондина з блакитними очима, якого йому показала жінка на фото. Він щиро бажає щастя дочці і бере на себе організацію її весілля. Але ж він чекав абсолютно іншу людину. Красеня-європейця. Він хоче щоб Україна йшла до Європи, його містечко йшло до Європи, його сім’я, врешті решт, йшла до Європи. І раптом конфуз - Європа, але не та, на яку він очікував. Він не злий, не мстивий, але от клема падає, і він робить все, люблячи свою доньку, щоб вона була нещасливою. Доця закохана в цього француза. Щиро хоче за нього заміж, а я намагаюсь поламати усі їх плани. Слава богу в кінці хеппі енд, всі заспокоюються, всі щасливі.

Коли грали Василя, намагалися ставити себе на його місце?

Постійно це робив, коли працював над роллю. В мене також доця маленька, і думаю, а щоб я вчинив на його місці. Коли не можу зрозуміти, як повинен реагувати і діяти Василь, я кажу собі: "Назаре, от виросла твоя доця, склалася така ситуація… Як ти будеш діяти?". І це допомагає. Я пропускаю образ крізь себе.

В одній зі сцен ваш герой піднімає за воріт сорочки і пасок Франсуа, і викидає його з клубу. Якби образили вашу доньку, чи вчинили б так само?

Не тое слово, порвав би. А який батько, якщо образять його доньку, не порве того зятя?

Вам не здається, що в житті такого Василя не знайти днем з вогнем?

То ви не знаєте директорів краєзнавчих музеїв. Подивіться, хто приїжджає на фестивалі фольклору. Як приїжджають жінки з маленькими дочками, і як вони їх оберігають. Вони ж приїхали до столиці... Я трохизнаю цих людей. Повірте, перебільшення якщо і є – то невелике.

Незважаючи на те, що знімається комедія, картина торкається серйозної теми – стереотипів та расової дискримінації? Не страшно жартувати з цього приводу?  

Ми дуже обережні в цьому плані. Ніякою расової дискримінації у нас немає, все відіграється через мого персонажа, через його бачення. Як він всіляко намагається завадити цій ситуації.

Чи багато доводиться імпровізувати? Помітив, що, навіть в рамках одного кадру, ви, як правило, намагаєтесь запропонувати режисеру декілька емоцій, акцентів…

Влад - впертий режисер (прим. ред. - осміхається). Він собі намалював картинку, і гне свою лінію. Я намагаюся дублі робити трішечки різними. Щоб було з чого вибрати. А раптом він змінить свою думку, раптом при монтажі, йому підійде дубль, в якому я дав трішечки більше якоїсь реакції. Але ми з ним проговорюємо, що саме я повинен відіграти. Щоб я зіграв щось зовсім інше - такого звісно не буває. Якщо ми дійшли згоди - роблю як домовились, якщо хочу довести щось своє - дію в рамках поставленої задачі, але намагаюсь привносити щось від себе.

З молодим режисером зніматися легше, чи навпаки?

Бувають такі бувалі, маститі режисери, з якими зовсім не цікаво працювати. Приїхав такий московській режисер і просто відпочиває, відпрацьовує гонорар.. і все. Зняли - поїхали далі. Я вперше в житті маю головну роль в повному метрі. І тому, якщо мені режисер каже - стоп, ця реакція піде в серіалі, але не зайде на великому екрані - я прислуховуюсь. Я в повному метрі не маю такої практики, тому, звісно довіряю режисеру.

Дивлячи, як ви підколюєте Горбунова на майданчику, стає зрозуміло, що познайомилися ви не щойно…

З Юрою ми знайомі давно. Він мене підколює, я його. Але в кадрі ми працюємо без жартів. Пiдколки - то тема позакадрова. Саме Юра запросив мене в цей проект. Він запропонував мою кандидатуру. Відстоював її. І я намагаюсь виправдати його сподівання.

Наскільки комфортно працювати з ним як з продюсером?

Я не можу нічого сказати. У мене зараз одна мета на думці - не підвести його. І якщо він просить, Назар – «shut up» менше прирікайся, бо все це зміна, все це гроші - я слухаюсь. Я не буду в цих питаннях сперечатися з Горбуновим - продюсером. Не з Горбуновим - актором, з яким я можу анекдот між кадрами розказати, а саме з продюсером.

Продюсер на майдайнчику, це завжди певна нервозність у команди... В ситуації з Юрієм Горбуновим не помітив такого…

- Нервують, є таке. До нього ставлення як до продюсера, як до людини, яка запустила цей проект, вибила гроші під нього. І, повертаючись до питання, чи сприймаю я Юру як продюсера, чи як давнішнього друзяку, колегу... Як ви собі це уявляєте? Вся команда підтягнулася, а я такий розслаблений, плескаю його по плечу, привіт Юро? Звичайно субординація повинна бути. Ви тільки правильно зрозумійте. Ніхто свідомість не втратить і зажимів у кадрі не буде, але ви правильно сказали - продюсер на майданчику дуже всіх мобілізує, включаються якісь зайві нерви, але це на користь.

Яке найскаженіше весілля на якому доводилось бути присутнім?

Мені доводилось працювати на весіллі. Не скажу, що часто, але зіштовхувався з таким явищем, коли сторона чоловіка, зовсім не сприймає сторону жінки. Такі собі дві свадьби під одним дахом. Самий яскравий випадок, коли донька якогось прокурора виходила заміж за хлопця, пов’язаного з криміналом. І гості один одного знають, хтось когось саджав... Ви уявляєте собі це свято? Було дуже важко. Неймовірно. Як Монтеккі і Капулетті за столом. Як їх розвеселити?

Були такі моменти, коли свекруха не сприймає невістку. Ось син закохався, а мама ненавидить цю дівчину. Тут не весілля, тут життя може стати скаженим. Молоді люблять один одного, а родичи ні.