Психологічна допомога: які етапи стресу ми проходимо зараз і як з цим впоратися

24 лютого життя всіх українців змінилося: на нас напала росія, розпочавши війну. Безліч обстрілів, зруйновані будинки і долі, смерті і тисячі вимушених переселенців – ось що за собою тягне «русский мир». Всі ми переживаємо стрес, і це нормальна реакція нашого організму на страшні події. Проте варто спробувати себе опанувати і повернутися до ефективної роботи, заради себе, своїх сімей та боротьби з агресором.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як заспокоїти дитину під час воєнних дій

Лікарка Оксана Молода у себе у Facebook розповіла, які ми переживаємо фази стресу, періоди реакції організму на ситуації, що травмують нашу психіку.

Стадії стресу та реакція організму на них

1. Шок. Це перша стадія стресу, яка триває зазвичай до доби. Людина не розуміє, як такі важкі події могли статися, що взагалі відбувається. Про це Оксана Молода каже:

«Це з нами відбулося 24 лютого о 5 ранку, коли нас почали бомбити».

2. Адреналіновий період. Він наступає десь через 1 добу після стадії шоку і продовжується приблизно тиждень. У людини з’являється відчуття, що вона може все, що вона потужна. У цей час ми активно допомагаємо одне одному, нам здається, що ми непереможні. Але ця адреналінова фаза не вічна. Для мозку енергетично важко працювати в такому стані, на постійній межі своїх можливостей. Тому він включає функцію захисту, і ми відчуваємо спустошення, виснаження.

3. Фаза спустошення. Адреналін вичерпується, і нас накриває спустошення. Людина зневірюється, у неї з’являється паніка, вона не може опанувати своїх відчуттів. Проте це спустошення також не вічне. Приходить час, і ми виходимо на період плато.

4. Плато. В цьому періоді ми найбільш ефективні. Ми розуміємо, що ситуація швидко не зміниться, і треба до неї прилаштувати своє буденне життя. Стає очевидно, що потрібно виконувати свою роботу, тому що наша рутинна робота – це якір, який тримає нас на цій землі. Більше того, за тиждень адреналінового періоду ми у більшості випадків організовуємо собі більш-менш безпечне життя, і після спустошення і туги за своїм колишнім життям розуміємо, що треба рухатися далі. Тож варто якомога швидше почати ефективно працювати, робити свою роботу, ставати на захист своєї землі, не панікувати, опанувати себе. І зрозуміти, що життя триває.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як допомогти дитині впоратися з тривогами: поради від МОЗ

Як швидше подолати фазу спустошення: практичні поради

Як швидше перейти з фази виснаження і спустошення до плато? Психологи дають такі поради:

• Треба повноцінно спати. Якщо сон не йде, варто випити заспокійливе.
• Варто пити багато води, бо зневоднений організм не може боротися зі стресом.
• Слід менше читати новини, давати мозку відпочити від інформаційного перенавантаження.
• Необхідно спробувати перестати відчувати жаль за втрату якихось матеріальних благ. Цей жаль підживлює тривогу і «виключає» мозок.
• Розробіть план «що я зроблю після війни». Це буде спонукати мозок працювтаи на порятунок, а не на самознищення.
• Гумор рятує: знижує гормон стресу. Тож дозвольте собі іноді посміхатися та навіть сміятися.
• Обіймайтеся більше та говоріть близьким «я тебе люблю».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аптечка для сховища: що важливо взяти з собою в укриття

Дивіться також, як дитячий психолог Світлана Ройз розповідає, як говорити з маленькими дітьми про війну та ситуацію в країні: