Андрій Алферов про "бондіану": "Кожному глядачу в певних умовах доводиться бути таким шпигуном".

На каналі "1+1" триває ретроспектива фільмів про Агента 007. Чому варто дивитися "бондіану"?  Які характерні риси привніс в образ Джеймса Бонда кожен з акторів? Про це та інше ми поговорили з головою кіноредакції "1+1", ведучим програми "Підпільна імперія", відомим кінокритиком Андрієм Алферовим.

Андрію, чому варто дивитися ретроспективу фільмів про Джеймса Бонда на "1+1"?

Це найбільша, найдовша та найвпливовіша франшиза в історії кіно. Ще ніхто не наблизився до масштабів "бондіани" і навряд це зробить найближчим часом. Перегляд цього циклу в усіх сенсах корисна процедура.

Чому "Бонд" такий важливий? Тому що це певний архетип. Певний зразок для людей і, зокрема, чоловіків. Колись за Бондом свою манеру поведінки відшліфовували плейбої з усього світу.

У радянські часи цей цикл тривалий час був заборонений, бо вважався такою тлетворною річчю, що впливає на уми радянських кіноглядачів.  Але, треба сказати, і в США цей герой продирався до екрану дуже непросто. Наприкінці 50-х років американські студії, яким зробили пропозицію екранізувати романи Яна Флемінга, відмовилися. Їх збентежив той факт, що надто вже розв'язні були сюжети, надто багато там було неприхованої сексуальності. Бонд був дуже зухвалим героєм для такого жанрового кіно. Першою в нього повірила студія "United Artists", коли в 1960 Шон Коннері був затверджений на головну роль у першому фільмі про Джеймса Бонда "Доктор Но".

Чи можна за цими стрічками простежити, як змінювався кінематограф?

Безумовно. Ми побачимо, як змінюються технології та можливості кіно. Зараз перші фільм про Бонда можуть здатися такими наївними. Цю наївність буде дарувати все, починаючі від плівки "Техніколор", закінчуючи якимись сюжетами. "Бондіана" – це епоха, де кіно ще не втратило свою незайманість. Це кінодокумент, за яким можна судити про еволюцію жанрового кіно у жанрі екшн. Але є одна річ, що лишилася незмінною в цьому циклі – від початку 60-х років і дотепер його намагаються знімати, використовуючи насамперед натуральні можливості.

А чи можна завдяки цим стрічкам побачити, як змінювався світ та людські цінності?..

Людські цінності залишилися такими, як були в романах Яна Флемінга наприкінці 50-х років. Є дві протиборчі сили. Є герой, який має вирішувати певні задачі державного масштабу. Це залишилося незмінним. Змінювався характер героя, його схильності, його рефлексія та думки з приводу того, що відбувається. Система цінностей не змінилася, тому що вона, здається, не змінилася з біблійних часів.

Джейса Бонда грали шість акторів. Які характерні риси привніс кожен в образ Агента 007?

У всіх акторів був один заданий канон –  всемогутньої людини, здатної вирішити максимальну кількість завдань державного масштабу, але у кожного є свої мазки, свій відтінок. У Шона Коннері він дещо хуліганський, у Пірса Броснана - це інтелігентність, упакована в корсет можливостей спецагента. Тімоті Далтон дуже романтичний, і  цю романтичність він привніс у свій образ, у ці дві картини, де він знявся. Він абсолютно відповідає своємучасу (пік його кар'єри прийшовся на 80-ті). Якби смокінг можна було б перетворити на чоловіка, то це був би Роджер Мур. Він дикувато виглядав би у наш час, тому що зараз спецагенти мають бути трохи інакшими. Але кожен актор залишив по собі дуже сильний відбиток.

На мій погляд, найбільш яскраві та сильні – це Шон Коннері та Деніел Крейг, які вивели образ Бонда за жанрові канони. Вони надали специфічний малюнок цьому спецагентові, зробили його живим. Франшиза змінилася у значній мірі завдяки цим двом людям. Бонд задихнувся, якби ці зміни не відбувалися. 

 Хто з Бондів найбільше наблизився до того, що створив Ян Флемінг?

Гадаю, це серія картин з Роджером Муром. Це мої власні враження. Можливо, вони не збігаються з тими, що закладали продюсери "бондіани". Але екранізація завжди відрізняється від літературного першоджерела. Адже героїв грають люди. Романи Флемінга зараз читати менш цікаво, ніж дивитися кіно, зняте за ними. Тепер і в майбутньому Бонди – це люди з обличчями акторів.

"Скайфол" - найбільш комерційно успішний фільм циклу, а який є найбільш вдалим з погляду кінокритики?

Я вважаю, що він же і найбільш сильний. Оскільки витримує баланс між новаторством та наслідуванням традиції. Режисер Сем Мендес вдало витримує баланс між смаком та несмаком, пафосом та вільною імпровізацією, котра більш характерна для авторського кіно. Тут все на місці. Є всі необхідні підморгування кіноманам, тому що тут дуже багато цитат з кінокласики. Тут є потрібні характерні зміни в поведінці Бонда. Деніел Крейг є втіленням невразливого та вразливого героя одночасно. Людини сильної, але з надломом всередині. Звісно ж, глядачеві цікавіше спостерігати за тим, як Бонд спіткається, падає на саме дно, відштовхнувшись, знову піднімається та повертається на своє місце. Для кожного глядача, що асоціює себе з тим героєм, - це завжди приємно, оскільки в житті ми не такі, як Джеймс Бонд.

Та і взагалі цей фільм має неймовірну кількість переваг. Продюсери своєчасно зрозуміли, що зараз інша епоха. Бонд повинен втілюватися на екрані яскравими акторами, а самі історії мають знімати майстри великого авторського кіно. Все це дає можливість розвиватися, йти новим шляхом, не порушуючи канонів великого жанрового кіно.

А скільки разів ви дивилися фільми про Джеймса Бонда? Чи будете передивлятися?

Так, звісно, буду. Знаєте, це цікава річ. Я дуже рідко купував диски з фільмами про Джеймса Бонда. Коли був школярем, дивився їх у кінотеатрах під час канікул. Та найчастіше  все ж дивився цей цикл на телеекрані. Кожен раз, коли вмикаєш телевізор та потрапляєш на Бонда, перемикати не хочеться. Ти відкладаєш свої справи, сідаєш та дивишся в екран. І відірвати тебе неможливо. Ці фільми давно стали частиною світової культури. Всі дивляться стрічки про невловиму людину, яка виходить сухою з води наприкінці історії. І більшість з нас не обтяжує те, що в усіх "бондівських" історій завжди щасливий фінал. Адже заради щасливого фіналу ми дивимося ці фільми про іноді приховану в усіх нас силу. При прихованого в усіх нас агента, тому що кожен з нас, мені здається, живе не зовсім тим життям, яким хотів би. І кожному глядачу в певних умовах доводиться бути таким шпигуном – видавати себе за когось іншого. Виконувати свою внутрішню місію та йти на якесь геройство. Саме цим, як законодавець певної поведінки, Бонд нам цікавий.

Дивіться цикл фільмів про Джеймса Бонда на "1+1" з понеділка по четвер о 0:00.