Телеведучі "1+1" розповіли, як воювали їхні діди в роки Великої Вітчизняної війни

Телеведучі "1+1" розповіли, як воювали їхні діди в роки Великої Вітчизняної війни

Зірки каналу зізналися, яку ціну заплатили за Перемогу їхні родини

Поделиться:

Напередодні 9 Травня ведучі каналу розповіли про те, яку ціну заплатили за Перемогу їхні родини. Відеоролики, в яких зірки бажають українцям миру і кажуть "Дякуємо!" ветеранам, транслюються в ефірі "1+1".

Усі ролики можна переглянути

Історію своїх родин розповіли Алла Мазур, Лідія Таран, Соломія Вітвіцька, Юлія Бориско, Марічка Падалко, Єгор Гордєєв, Ольга Фреймут, Катя Осадча, Юрій Горбунов, Людмила Барбір, Анатолій Анатоліч, Руслан Сенічкін та Дмитро Комаров.

Алла Мазур зізналася, що обох своїх дідів ніколи не бачила. На фронті вони були тяжко поранені – один біля Кракова, а другий біля Кенігсберга – і невдовзі після повернення додому померли.

Дідусь Лідії Таран загинув біля  Бреста у 1944-му році і похований у братській могилі. Разом зі старшим братом ведуча побувала на цій могилі.

У тому ж 1944 року в селі Підгірці Львівської області на очах у дружини й сина було розстріляно прадіда Ольги Фреймут - за повстанську діяльність.

Схожу трагедію пережила і родина Юрія Горбунова. Про одного зі своїх дідів ведучий не знає практично нічого – той загинув у загоні Української повстанської армії. При цьому другий дідусь Горбунова – з Курської області, приїхав на Львівщину будувати залізницю. Коли почалася війна, пішов на фронт у лавах Червоної армії. Воював 4 роки, після Перемоги повернувся в Україну.

Дідусь Соломії Вітвіцької розповідати про війну не любив. Але ведуча знає, що у страшній м'ясорубці він вижив лише дивом.

"Насправді мене й моєї сім'ї могло б і не бути, тому що обидва мої діди воювали й були не раз  поранені, - розповіла історію своєї родини Соломія Вітвіцька. – Так, дід Микола Вітвіцький серйозно постраждав, коли наступив на протипіхотну міну. А його мати отримала похоронку, оскільки командир подумав, що він загинув".

Обидва діди Каті Осадчої – кадрові військові. Перший брав участь в одній з найбільш кровопролитних битв на території України – битві за Харків, яку загарбники називали "Харківський котел". Другий дідусь Каті, Володимир Осадчий, 782 дні стояв у зовнішньому колі блокади Ленінграда.

А Анатолій Анатоліч розповів про свого діда – закорінненого москвича, який воював на 1-му Українському фронті. Після війни він залишився в Україні і все життя прожив у Кривому Розі.

"Мій дід Михайло Васильович був неймовірно сильним і міг заплакати тільки в одному випадку – коли починав розповідати про війну, - зізнався Анатолій Анатоліч. - Він робив те, що маємо зараз робити всі ми – відбудовувати, відновлювати нашу країну. Спасибі, дідусю, за мир. Спасибі всім нашим дідусям!"