21:40 | 16.05.2022

Як допомогти дитині пережити розлуку з татом через війну (поради психолога Світлани Ройз)

06:30

Будні

Як бути дитині, що третій місяць не бачить тата, розказує психолог Світлана Ройз у Сніданку з 1+1

44 % українських родин розділила війна (за даними соціологічного опитування групи «Рейтинг»). Як бути дитині, що третій місяць не бачить тата, розказує психолог Світлана Ройз у "Сніданку з 1+1":

"Нам варто пам'ятати про те, що усе, що відбувається з дитиною, це не дуже логічно і не дуже усвідомлено. Коли ми спостерігаємо за нашими дітьми, нам варто бути більш уважними і пам'ятати, що усі процеси насправді нелогічні. Потрібно визнавати за дитиною право на сум і він може виглядати зовсім не так, як у дорослого. Сприйняття дитити егоцентричне і дитині здається що усе, що відбувається, стосується особисто її.

Якщо батька чи матері немає поруч, у сприйнятті дитини може виникнути відчуття, що її спеціально покинули, що з нею не хочуть бути, що є щось важливіше за неї, чи що дитина зробила, за що на неї розсердились і тому хтось із батьків не поруч. Нам важливо прояснювати для дитини те, що для нас є очевидним раз за разом. Ми не можемо уявити, що додумала собі дитина і нам потрібно знати, що вона думає з приводу того, що одного з батьків немає поруч".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як допомогти дітям різного віку адаптуватися до нових умов життя під час війни (поради психолога Світлани Ройз)

Світлана Ройз наголошує, що доведеться раз за разом повторювати дитині короткими фразам, що тому з батьків, хто не поруч, дуже шкода, що зараз він не поруч і що якби він міг, то був би кожну хвилинку поруч. Нагадувати, як сильно дитину батьки люблять. Також варто пам'ятати, що не можна нікому грати роль батька, заміняти його:

"Показувати рольову модель і стати батьком, це різні речі і буде викликати у дитини супротив".

Як допомогти дитині пережити розлуку з татом через війну: що ми можемо зробити

1. Посилити тілесний контакт

2. Ми маємо частіше розмовляти з дитиною

3. Ми маємо частіше реагувати на емоції дитини

4. Нам потрібно постійно пояснювати, що відувається в країні

5. Дуже важливо, як само ми говоритимемо про сум за батьком. Це має бути не прямо і обов'язково додаючи, що ми теж за ним сумуємо.

6. Будь-яку ємоційну напругу необхідно перетворити на дію, інакше це дасть лише почуття безпорадності. Наприклад:

спекти пиріжки
щось надіслати батькові
записати відео
надіслати листівку
вивчити віршик

7. Необхідно мріяти про те, що ми будемо робити, коли будемо поруч.

"Головне, що ми мємо зберігти у цій війні — це відчуття близькості. Тому потрібно підтримувати цю близькість, наскільки це можливо. Млжна попросити батька записати відео чи начитати казку. Якщо у дитини були ритуали, пов'язані з батьком, їх потрібно відтворювати тому, хто поруч із дитиною", — наголошує Світлана Ройз.

Психолог наголошує, що дитина точно не має знати подробиць, вони їй не потрібні. Але їй потрібна правда, оскільки дитина все буде відчувати, що відбувається, де саме знаходиться тато та у якому він стані.

Якщо поруч із дитиною немає того з батків, із яким у неї сильніший зв'язок, дитині потрібно більше фізичного контакту, більше доторків та більше відчуття безпеки. Можна надіслати дитині те, що носить той із батьків, із ким у дитини тісний контакт. Це може бути й іграшка, яку подарував батько чи мати. Нам важливо створювати нові ритуали близькості.