Про робочі місця після та під час війни, режим простою та роботу внутрішнім переселенцям розказав в.о. голови Держпраці у "Сніданку. Онлайн"
Про які зміни нам слід знати та як організована робота, коли в країні війна?
З 24-го березня в Україні діє новий Закон Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Про особливості організації роботи в умовах війни розказав виконуючий обов’язки голови Держпраці Ігор Дегнера у «Сніданок. Онлайн».
Як працюють українці в умовах війни
Чи збережуться робочі місця після війни за тими, хто вимушено мав змінити місце проживання, Ігор Дегнера розповідає:
«У нас взагалі законодавство передбачає, що за відсутність людини на робочому місці може бути звільнена за прогул. Але звертаю увагу, тільки якщо відсутність без поважної причини. Я впевний, що ті випадки, коли люди полишають свої домівки та місця проживання у зв’язку з небезпечною ситуацією, яка складається, це однозначно є поважними причинами і в таких випадках роботодавці не можуть звільняти працівника. Роботодавець просто табелює, але не нараховує їм заробітну плату за період відсутності, якщо працівники не можуть дистанційно виконувати роботу. Разом із тим, робоче місце має зберігатися».
Що робити тим, хто знаходиться у гарячих точках і, можливо, не виходить на зв’язок, в.о. голови Держпраці пояснює:
«У таких випадках для працівника може бути введений режим простою. Це коли заробітна плата виплачується у розмірі не менше 2/3 від посадового окладу. Якщо роботодавець впроваджує режим простою, тобто є контакт з працівником. Є можливість зв’язатись з працівником і запровадити цей режим простою, то і виплачується відповідна заробітна плата. Хоча у нас, на жаль, бувають і такі ситуації, коли втрачається зв’язок з працівником. Інколи працівники виїжджають закордон, не попереджаючи своїх роботодавців. Тому у кожному конкретному випадку треба вирішувати, як регулювати це питання».
Які права і обов’язки мають працівники що виїжджають із справді гарячих точок та ті, які покинули більш менш безпечні області:
«Є певні регулювання новим законом саме для гарячих точок, де ведуться бойові дії. Можуть бути і призупинені трудові відносини, можуть впроваджуватись і режими простою. Якщо підприємство працює у безпечному регіоні, де немає бойових дій, там жодних спеціальних регулювань немає».
Ігор Дегнера коментує, як внутрішнім переселенцям шукати роботу в інших, більш безпечних областях, якщо вони офіційно влаштовані у місцях, які наразі перебувають у гарячих точках:
«У нас на сьогодні жодної перешкоди для того, щоб людина, що переїхала в більш спокійне місце і хоче працевлаштуватися, але не розірвала відносини з попереднім роботодавцем, немає. Це може бути оформлено як за сумісництвом, тоді людина просто повідомляє, що оформлена в іншому місці. За крайньої необхідності, можна надати інший бланк трудової книжки. Людина може переїхати і працювати дистанційно, якщо сама специфіка роботи дозволяє цю роботу виконувати дистанційно. Тоді взагалі немає жодних впливів щодо зменшення заробітної плати. Час пандемії нас навчив організовувати роботу дистанційно і досягати тих завдань, які ставить роботодавець».
Про важливість документації робочих стосунків у цей час:
«У нас на сьогодні відбувається значна кількість переміщення людей і в цих умовах на жаль інколи недоброчесні люди користуються цим. Не варто кидатися на першу роботу і треба звертати увагу, яку пропонують заробітну плату, не віддавати свої документи, коли пропонують оформитися не офіційно без узгодження посадових обов’язків. Є ризики потрапити у випадки торгівлі людьми, примусової праці. Ми намагаємось працювати у таки зонах, роз’яснювати це».
Чи мають право примусово відправляти у примусові відпустки на період воєнного часу:
«На період воєнного часу скорочено щорічну оплачувану відпустку до 24 календарних днів. У педагогів більша тривалість відпустки. Це не означає, що ця відпустка зникає, просто обмежується використання протягом року: не більше 24 календарних днів. Крім того, законом передбачена можливість відправлення людини у відпустку без збереження заробітної плати тоді, коли ситуація з безпеки не дозволяє підприємству забезпечити роботою і виплатити заробітну плату. На жаль, одночасно з запровадженням цього закону обмежили можливість державним органам перевіряти порушення. Після завершення воєнного стану інспектори з питань праці повернуться до своєї роботи, і якщо були порушені права працівників в такий складний час, тоді однозначно будуть вживати заходів. Я би закликав працівників звертатись до інспекторів праці. Контакти є на кожному регіональному сайті, які консультують онлайн».
Дивіться відео, де в.о. голови Держпраці пояснює, які конкретно зміни торкнуться українців у сфері трудових відносин:
