Життя між мистецтвом та репресіями: які невідомі факти приховує біографія культового режисера Сергія Параджанова

Сергій Параджанов – людина-феномен. Творець поетичного кіно народився в Грузії, сам за походженням є вірменином. Він навіть вчився в Москві, а потім приїхав в Україну і зробив один з найфантастичніших українських фільмів — Тіні забутих предків. Його культова екранізація повісті Михайла Коцюбинського стала одним із найкращих фільмів в історії українського кіно.

ЮНЕСКО оголосила 2024 — роком Сергія Параджанова на честь його 100-річного ювілею. 9 січня виповнилося 100 років з дня народження всесвітньо відомого генія кінематографа. 

Які невідомі факти з біографії Сергія Параджанова досі не знає ніхто та, як саме легендарний фільм ледь не занапастив йому життя, розповів голова Інституту національної пам'яті Антон Дробович у Сніданку з 1+1, що виходить у будні з 06:30 до 09:30 на телеканалі 1+1 Україна.

«Це той кейс, коли людина створила фільм про Україну і цим фільмом пробудила багатьох українців. Важлива деталь фільму Тіні забутих предків – не тільки етнографізм, витонченість, а й те, що цей фільм був українською мовою, тобто він не був знятий російською мовою і потім перекладений. Параджанов зняв його українською мовою і навіть російську актрису чи, можливо, не одну змусив репліки говорити українською мовою, бо для нього це була частина тексту, частина твору. І воно мало бути автентичним»,– розповідає Антон Дробович. 

Фільм дійсно став неймовірно популярним – 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях. Ця кінострічка принесла Сергію Параджанову неймовірний успіх, але вона ж і стане причиною його ув’язнення та звільнення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не лише Тіні забутих предків: 5 відомих фільмів Сергія Параджанова

Чи був Сергій Параджанов українським націоналістом

4 вересня 1965 року в кінотеатрі Україна у Києві був показаний фільм Параджанова Тіні забутих предків. На цій презентації були присутні всі найвідоміші на той час активісти — дисиденти Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус. Вони маніфестували свою позицію проти репресій над українською інтелігенцією. І коли Василь Стус вигукнув, що хто проти тиранії, встаньте — Параджанов теж піднявся зі свого місця. 

Сергій Параджанов був дисидентом, він публічно висловлювався за свободу людини та слова, тому після прем'єри фільму у режисера почалися проблеми. На нього почались сипатись звинувачення за спекуляцію та за український націоналізм.  

«Якщо людина надмірно, на суб'єктивну думку радянської влади, показувала свою національну приналежність, наприклад, постійно говорила українською мовою, наполягала на те, що існують такі українські традиції, їх треба поважати, закликала до відродження української самобутності, глибоко цікавилася українською історією і так далі, то така людина з високою ймовірністю отримувала підозру в українському буржуазному націоналізмі», – зазначає голова Інституту національної пам'яті.

За що арештували Сергія Параджанова

Зрештою, у 1973-му його арештовують. Тільки вже за статтею гомосексуалізм. У суді, до речі, ніхто не дав проти нього публічних показів, крім однієї людини. Лише член КПРС Воробйов розказував, що начебто Параджанов вчинив насильство щодо нього та примусив його до близьких стосунків. Сергій Параджанов провів у в'язниці 5 років, а звільнили його лише після звернень впливових тогочасних режисерів: Жана-Люка Годара, Федеріко Феліні, Мікеланджело Антоніоні. 

Та його лише звільнили, але не реабілітували, за документами він все одно залишався кримінальним правопорушником, бо стаття за гомосексуалізм – це був кримінальний злочин. Культовий режисер помер у віці 90 років і до кінця свого життя він був під ковпаком системи. 

«Реабілітація Параджанова відбулася вже в наш час у 2023 році. І це предмет моєї гордості особисто і гордості за український Інститут національної пам'яті. Національна комісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам'яті проаналізувала архівно-кримінальну справу Сергія Параджанова та прийняла рішення про реабілітацію режисера. І власне, до сторіччя від народження Параджанова він був реабілітований», – каже Антон Дробович. 

Та це насправді не впливає ні на велич постаті талановитого режисера Сергія Параджанова, ні на оцінку його доброчесності. Це більше потрібно нам самим, як суспільству для того, щоб зазначити, що справедливість, вона переможе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пристрасть до барахолок, бажання радувати близьких та любов до України: яким був культовий режисер Сергій Параджанов