Скрита небезпека: які сухофрукти можуть нашкодити здоров’ю і як вибрати якісні
Сухофрукти – це не просто смачний перекус, а й частина давньої кулінарної традиції. Ще у Месопотамії, Давньому Єгипті та Індії люди сушили фрукти, щоб зберегти їх надовго.
І сьогодні вони залишаються чудовою альтернативою тістечкам чи шоколадним батончикам: природна солодкість, багато клітковини, мікроелементів і мінімум шкоди для фігури. Але не все так безхмарно – деякі сухофрукти можуть нести небезпеку для здоров’я.
У Сніданку з 1+1 Костянтин Грубич розповів, які сухофрукти можуть нашкодити здоров’ю і як вибрати безпечні.
В чому небезпека сухофруктів
Найбільша проблема не в самих плодах, а в тому, як їх обробляють, зазначають експерти. Щоб зробити колір яскравішим і продовжити термін зберігання, виробники часто використовують сульфіти – діоксид сірки. Ця речовина допомагає запобігти псуванню продукту, але при цьому може викликати алергічні реакції, головний біль або подразнення дихальних шляхів. Особливо це стосується людей, які мають підвищену чутливість до консервантів. Якщо на етикетці ви бачите напис sulphites або E220 – краще покласти таку упаковку назад на полицю.
Ще один тривожний сигнал – занадто яскравий, блискучий колір сухофруктів. Справжні, натуральні яблука, груші, сливи чи абрикоси після сушіння мають матовий, спокійний відтінок. Якщо чорнослив чи курага виглядають «гламурно», імовірно, їх обробили хімічними речовинами або навіть спеціальним газом. Такі фрукти можуть бути небезпечними, особливо якщо їх не промити перед вживанням.
Як зменшити шкідливий вплив
Фахівці радять перед тим, як додати сухофрукти до узвару чи каші, замочити їх у воді кімнатної температури на годину. Це допоможе вимити частину консервантів. Ще краще – обдати окропом або коротко проварити. Такий простий крок значно зменшує ризики, особливо якщо ви купуєте продукт на вагу, а не в герметичній упаковці.
Також варто пам’ятати: сухофрукти не завжди однакові. Є наші, домашні – яблука, груші, сливи, які часто сушать просто на сонці або в духовці. А є привезені з інших країн – фініки, інжир, курага, родзинки. Саме імпортні частіше проходять додаткову обробку, щоб витримати транспортування і не втратити товарний вигляд. Тому до них варто ставитися уважніше.
На що ще звернути увагу
Є ще одна небезпека – пліснява і волога. Якщо бачите на фруктах наліт або відчуваєте затхлий запах – не шкодуйте, викиньте. Плісняві сухофрукти можуть містити токсини, небезпечні для печінки. Зберігати їх краще у скляних банках із кришкою, подалі від сонця та вологи. Якщо продукт здається липким, має неприємний запах або надто м’який – він, скоріше за все, вже зіпсований.
Деякі господині стикаються ще з однією проблемою – у сухофруктах можуть завестися дрібні комахи. І хоча можна спробувати підсушити їх у духовці при температурі 60–65 градусів, щоб позбутися шкідників, більшість експертів радить не ризикувати й просто утилізувати продукт.
Ще один важливий момент – цукор. Часто на упаковках можна побачити позначку «підсолоджені» або «диповані». Такі сухофрукти виглядають апетитно, але містять додатковий цукор або сироп. Людям із підвищеним рівнем глюкози чи схильністю до діабету краще уникати таких варіантів. Найкращий вибір – це прості сухофрукти, у складі яких лише один інгредієнт: сам фрукт.
І, звісно, термін придатності. Натуральні сухофрукти можуть зберігатися від чотирьох місяців до року. Якщо вони лежать довше, навіть у герметичній банці, краще не ризикувати. Користь від таких продуктів уже сумнівна.
Тож сухофрукти можуть бути справжнім скарбом для організму – джерелом кальцію, магнію, антиоксидантів і енергії. Але тільки тоді, коли ви впевнені в їхній якості. Обирайте ті, що мають природний вигляд, не надто блискучі, без ароматизаторів і хімічних домішок. А перед уживанням не полінуйтеся промити чи запарити їх окропом – це кілька хвилин, які допоможуть уникнути проблем зі здоров’ям і насолодитися смаком по-справжньому корисного продукту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
